Жителі звільнених громад Херсонщини поступово повертаються додому. Так, жителька Станіслава Херсонського району Тетяна Стасюк повернулася до рідного села одразу після його звільнення від російських окупантів 11 листопада 2022 року. Зараз до своїх домівок тут уже повернулась майже половина жителів громади.
Про це повідомляє “Центр журналістських розслідувань”.
«Коли почалася повномасштабна війна, я мусила виїжджати з села, бо мій чоловік військовий. Він 1 березня 2022 року боронив Херсон, але його хтось здав росіянам і невдовзі його знайшли мертвим. Подібних історій тут багато. Війна зачепила у нас кожну сім’ю і в кожній родині залишила глибокий шрам. А коли нас звільнили, я дуже раділа і одразу поїхала додому, бо це своє, рідне», – каже Тетяна Стасюк.
Тетяна Стасюк. Фото: investigator.org.ua / Олег Батурін.
В Олександрівці вціліло лише 15 будинків.
Одразу після звільнення зруйнована майже вщент Олександрівка Станіславської громади справляла вельми гнітюче враження, а зараз же нагадує жвавий вулик. Повсюди видніються тимчасові сині покрівлі, а на частині будинків навіть поблискує новенька черепиця. У багатьох подвір’ях прибране сміття, залишене російськими окупантами, відкрилися магазини. Люди продовжують повертатися до своїх домівок.
«Сьогодні до села повернулося 420 жителів. Олександрівка потихеньку відновлюється. Частково відновлена подача електроенергії і газопостачання, частина абонентів підключені до мереж. Водопостачання поки не таке стабільне, бо на артезіанських свердловинах ще немає постійного електропостачання, тож воду подаємо за допомогою генератора. завдяки волонтерам з Рівненської області частково відновлені покрівлі 114 будинків. Вони обирали будинки самостійно, частково до цього підключились ми, щоб у першу чергу допомогти сім’ям військовослужбовців і родинам з дітьми. Чому військовим? Бо це найменше, що ми можемо зробити для хлопців, які зараз нас захищають», – каже Наталя Каменецька, староста села Олександрівка.
Наталя Каменецька, староста Олександрівки. Фото: investigator.org.ua / Олег Батурін.
З 921 житлового будинку в Олександрівці вціліло лише 15. Повністю зруйновані 188 будинків, серйозно пошкоджені 718. Поки триває літо, люди намагаються хоч якось облаштувати собі помешкання і в більшості випадків починати доводиться саме з покрівлі. Благодійні організації надають їм необхідні будівельні матеріали, ремонтні комплекти, нещодавно село отримало від Бучанської міської ради Київської області дві партії шиферу.
Обстеження пошкоджених будинків і складання актів ще триває. Поки тут обстежено менше половини будинків. Майже повністю знищена соціальна інфраструктура – школа, дитсадок, фельдшерський пункт, будинок культури, бібліотека потребують повного відновлення. Вціліла, хоча і зазнала часткових пошкоджень, адміністративна будівля старостату. Проте без медичної допомоги мешканці Олександрівки не залишаться: на початку червня тут встановили мобільний фельдшерський пункт. У найближчі дні в ньому планують встановити потрібне обладнання і протягом тижня він має розпочати роботу.
Для того, щоб на час відбудови своїх помешкань люди мали де жити, в Олександрівці планують за допомогою благодійників облаштувати модульне містечко на 50 шведських будинків. Від встановлення індивідуальних тимчасових будиночків, як у Посад-Покровському, тут відмовились, натомість планують виділити земельну ділянку під містечко, підвести туди електроенергію і забезпечити водою. Після відновлення села ці будиночки можна буде використовувати як кемпінг для туристів або готель.
Паралельно керівництво громади готується до розробки проєктів для відбудови знищеної росіянами інфраструктури, кошти на це в місцевому бюджеті є. Але відбудовуватимуть зруйновані об’єкти з урахуванням сьогоднішніх потреб і з обговоренням з місцевими жителями. Приміром, замість побудови окремої школи і окремого дитсадка в Олександрівці не виключають варіант створення навчально-виховного комплексу щонайменше на 300 учнів, який би об’єднував обидва навчальні заклади.
Повністю переключитися на відбудову села заважають лише постійні російські обстріли з лівобережжя Херсонщини. До Олександрівки вони не дістають, але від них щодня страждають Станіслав, Широка Балка та всі населені пункти, розташовані вздовж звільненого правого узбережжя Дніпра.
Питання безпеки залишається для керівництва громади і для місцевих найголовнішим. За словами жительки Станіслава Тетяни Стасюк, попри все, життя повертається в усі навколишні села.
«Люди повертаються. А інші чекають свого повернення додому. Ми все відбудуємо. Головне – назавжди прогнати окупантів з нашої землі», – переконана вона.
Раніше повідомлялось, що СБУ затримала чергового колаборанта – охоронця колишньої російської катівні у Херсоні.
