Громадянська журналістка з Криму Ірина Данилович звернулася до віцепрезидентки Європарламенту Піни Пічерно з проханням звернути увагу на масові знущання в російській жіночій колонії міста Зеленокумськ. Заяву бранка Кремля передала через своїх близьких.
Про це повідомляє INжир Медіа.
Звернення саме до Піни Пічерно пов’язане з тим, що та є “моральною покровителькою” Ірини Данилович і вже неодноразово робила заяви на її підтримку.
За інформацією Данилович, адміністрація колонії в Зеленокумську використовує методи гестапо у створенні нестерпних умов для ув’язнених.
За словами журналістки, фактично до кількох сотень жінок застосовується так зване безслідне катування, коли нестерпно яскраве електричне світло не вимикається ні вдень, ні вночі. Дія прожекторів настільки сильна, що не рятують навіть пов’язки на очі. Через це люди не можуть спати, відчувають постійний головний біль та біль в очах.
Також політув’язнена додала, що кожного дня починаючи із шостої ранку протягом декількох годин поспіль у бараці на екстремальній гучності працює звукопідсилювальне обладнання. Воно також завдає страждань ув’язненим, а для її запалених органів слуху стає джерелом гострого фізичного болю. Все це Ірина Данилович порівняла з методами, про які вона читала в історичній літературі про злочини гестапо.
Видання зазначає, що раніше Ірина Данилович уже повідомляла про важкі санітарно-побутові умови в колонії, де її незаконно утримує російська влада, а також про інші знущання конвою з жінок-ув’язнених. Одним з методів катування, про який вона повідомляла, є багатогодинне безперервне стояння на плацу в погану погоду – під дощем або в сильний мороз.
У зв’язку зі збільшенням методів знущань правозахисниця просить оприлюднити ці факти, а всіх, кого ця ситуація не залишила байдужими, – висловити своє ставлення щодо катувань над жінками в російських колоніях уповноваженій з прав людини РФ Тетяні Москальковій.
Нагадаємо, що російські окупанти звинуватили Ірину Данилович у виготовленні вибухівки. У серпні 2022 року в Криму розпочався суд за сфабрикованою справою проти громадянської журналістки. Окупаційний так званий “суд” відхиляв апеляцію по зазначеній справі.
Згодом прокурор запросив 7 років позбавлення волі для Ірини Данилович. Незаконно увʼязнену журналістку, стан здоровʼя якої погіршувався, не вивозили із СІЗО на обстеження до лікарні. У знак протесту вона розпочинала голодування, яке згодом припинила в обмін на лікування.
У лютому 2024 року російські окупанти у колонії вчергове позбавили Ірину Данилович можливості приймати необхідні ліки, без яких вона зазнає тяжких нападів головного та вушного болю.
