Відбудова правобережжя Херсонської області. Інтерв’ю з Максимом Кожем’якою та Альоною Охрімовською, головами Борозенської та Калинівської громад

28 Лютого 2024, 13:35

Кореспонденти медіацентру “IPC-Південь” поспілкувались з Максимом Кожем’якою та Альоною Охрімовською, головами Калинівської та Борозенської громад, і обговорили питання відбудови правобережжя Херсонської області, ступінь руйнації житла та соціальної інфраструктури у Борозенській та Калинівській громадах, програми з відновлення, а також виплати компенсацій за зруйноване житло.

“IPC-Південь”: Як зараз триває відновлення Калинівської громади? Чи є проблемні ділянки і як вирішується питання з ними?

Максим Кожем’яка: На сьогоднішній день Калинівська територіальна громада, яка зазнала значних руйнувань, отримує допомогу з різних джерел. Основні джерела – це державні, однак є і міжнародні партнери та організації, які допомагають щодо відновлення. У нас, крім пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів і загалом внаслідок активних бойових дій, що відбувалися з березня по листопад 2022 року, є ще і проблеми з підтопленими будинками, які є на території громади. До кожного населеного пункту, а також до кожної локації ми підходимо з окремим алгоритмом. Є державна програма “єВідновлення”, є також президентський проєкт “Пліч-о-пліч”, який реалізовується у громаді. Однак є населені пункти, які були зруйновані вщент. Таких населених пунктів у нас декілька, і можливість їх відновлення напряму пов’язана з можливістю їх розмінування, тому що це ті населені пункти, де проходила лінія розмежування і де протягом декількох місяців відбувались доволі жорсткі бої з використанням різної спеціальної техніки. І ці населені пункти на сьогодні фактично дуже складно відновлювати, позаяк акти на них ми так і не отримали від саперних підрозділів щодо розмінування, тому найкращою можливістю, на мій погляд, є використання програми “єВідновлення”.

Зруйнована школа в Калинівському

Зруйнована школа в Калинівському.

На сьогодні в нашій громаді реалізовується також і постанова Кабінету Міністрів (Постанова Кабінету Міністрів № 487 від 12 травня 2023 р. – ред.), і Закон про надання компенсацій (Постанова Кабінету міністрів № 600 Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна від 30 травня 2023 р. – ред.). Компенсації нараховуються у двох формах. Перша форма – це нарахування компенсацій і надання сертифікату для купівлі житла на вторинному ринку, а друга форма – це на відбудову. Поки що механізму на відбудову фактично немає, є механізм щодо нарахування компенсацій та купівлі нового житла. Наприклад, з одного із населених пунктів звернулось дев’ять чоловік, але все впирається у можливість оформлення документів на право власності. Як Ви бачили, у нас є реєстратор, якого ми запрошуємо з Дніпропетровської області, і він приїжджає сюди й ми просимо допомогти нам вирішити це питання, тому що поки що свого реєстратора ми не маємо. Найближчий реєстратор у Великій Олександрівці, однак у нього дуже багато роботи і він просто не встигає все це зробити. Тому ми запросили сюди реєстратора з Дніпропетровської області і допомагаємо людям відновити документи на право власності. Так як ми знаходимось у сільській місцевості, до нас застосовується дія Постанови Кабінету Міністрів про спрощену процедуру реєстрації права власності. У першу чергу, це надання витягів із Сільськогосподарської книги, що дає змогу у спрощеному варіанті оформлювати документи і отримувати витяги із Реєстру речових прав нерухомого майна. Це – основна проблема, яка є. Тому що фактично люди жили або зі старими документами, або взагалі без документів.

Зараз вже дев’ять чоловік подалося з одного населеного пункту, який вщент зруйнований, для отримання компенсацій. Ми вирішили всі процедурні питання і цього тижня ми проводимо цих перших дев’ятьох людей. Ми радились із колегами з Великої Олександрівки, яка також знаходиться у зоні можливих бойових дій, і ми вже в принципі підготовили протокол для виплати компенсації цим людям.

“IPC-Південь”: Тобто ці дев’ять чоловік вже отримають компенсацію? 

Максим Кожем’яка: Так, ми зробимо все можливе. Програма Уряду підтверджує, що це буде зроблено у найкоротші терміни. Ми розуміємо, що потрібно діяти, поки у нас є така можливість, тому що фактично отримувати цю допомогу наразі можуть лише декілька громад в області – це наша громада, Великоолександрівська, Високопільська і Кочубеївська громади, тому що ми знаходимося у зоні можливих бойових дій і цей реєстр тут працює. Що скоріше ми поставимо на облік цих людей, то вище вони будуть у списку на отримання цієї компенсації за зруйновані об’єкти.

“IPC-Південь”: Про які суми йдеться?

Максим Кожем’яка: Якщо коротко, то розрахунок наступний: це 19,5 тисяч гривень за будівництво 1 квадратного метра за опосередкованою вартістю майна на території Херсонської області помножена на площу цього об’єкта. Площа вираховувалась техніками, також треба було робити виїзди і спеціалісти розраховували технічні паспорти на ці об’єкти.

“IPC-Південь”: Тобто ці гроші люди отримають для побудови нового житла?

Максим Кожем’яка: Ні, це для купівлі на вторинному ринку.

Зруйнований будинок у Калинівському

Зруйнований будинок у Калинівському.

“IPC-Південь”: Ця вартість за квадратний метр, про яку Ви зазначили: чи це розрахунок за пошкодженням старого житла чи на купівлю нового житла?

Максим Кожем’яка: Це на купівлю нового житла з урахуванням площі, яка існувала, на купівлю нового на вторинному ринку, тобто, це не нове житло, а те, яке продається.

“IPC-Південь”: Тобто, наприклад, якщо у власника було 40 квадратних метрів і це житло зруйноване, приїздять спеціалісти, роблять потрібні заміри та розрахунки, і виходячи з цього, власник отримує певну суму компенсації?

Максим Кожем’яка: Саме так.

“IPC-Південь”: Ці зруйновані населені пункти, про які ми говоримо, чи залишились там люди? Чи проживає хтось зараз там?

Максим Кожем’яка: Ні, зараз там ніхто не проживає. Піднімалось питання щодо відновлення, ми збирали представників населеного пункту Сухий Ставок і пояснювали їм, які на сьогодні існують механізми, якими люди можуть скористатись. Тому що саме ця державна програма – “єВідновлення” – для них на практиці є найбільш комфортною, позаяк вона “жива” і це можна зробити вже зараз. І деякі представники, наші громадяни, які проживали у цьому населеному пункті, питали, чи можливо використовувати кошти для будівництва об’єктів нерухомості. Проте складність полягає в тому, що для будівництва, так, як це бачить держава і в майбутньому як це має працювати, – потрібен підрядник. По-перше, кошти у розмірі 19,5 тисяч гривень на будівництво 1 квадратного метра – це дуже мало. По-друге, навіть якщо підрядник отримає певний дозвіл від державної програми на виконання цих робіт, він не зможе зайти у цей населений пункт через те, що існує небезпека для працівників – для будівельників. Ось у цьому складність. Тому я відверто кажу, що агітував людей саме використовувати механізм отримання компенсації на купівлю нового житла, тому що ми розуміємо: що скоріше будуть повертати наші землі, то більше буде населених пунктів, де є руйнації. І ми впираємось у кошти, а це величезні кошти. Умовно кажучи, коли ми повернемо Маріуполь, то кошти на відновлення цього населеного пункту будуть потрібні просто колосальні. І поки є така можливість – зараз використовувати кошти для компенсації саме у декількох громадах Херсонської області, було б непогано скористатись можливістю хоча б придбати нове житло, тому що там (у постраждалих населених пунктах – ред.) інфраструктура повністю знищена, там знищений ФАП, знищена система водопостачання, хоча там була нова система. Але там був такий важкий рубіж, що якщо саперні підрозділи ліквідували 24 авіабомби, це лише які не вибухнули, то Ви розумієте, які там масштаби руйнувань. Є прямі влучання авіабомб у будинки, де взагалі вже не видно, що це був будинок. Тому ми брали місцевих жителів, щоб вони нас супроводжували для того, щоб зрозуміти, яка там була агломерація і як взагалі все там було подубовано до руйнувань. Якщо, умовно кажучи, Сухий Ставок – це одна вулиця, і будинки там можна відповідно порахувати, то в Андріївці взагалі вулиці з провулками розкидані, і з різними накладками з реєстрів – кадастрового і з накладками з реєстру речового права на нерухоме майно – тобто, ми бачимо в одному реєстрі провулок, а в іншому його взагалі немає. Тож зрозуміти, які там були будинки, могли лише місцеві жителі, тому ми ходили разом з ними від будинку до будинку, щоб зрозуміти, що це був за об’єкт, і рахували, щоб зареєструвати його, щоб людина вже могла звернутись, а у нас вже були наявні фотографії об’єкту. Але ми розуміємо, що наразі там не з’являться нові будинки, тому і складати якісь технічні звіти ми людей не просимо. Якщо там стоїть лише фундамент, то більше його не стане – це зруйнований будинок, це не лише відсутність там опорних конструкцій – там просто немає стін.

“IPC-Південь”: Тепер питання до пані Альони Охрімовської. Яка ситуація у Борозенській громаді?

Альона Охрімовська: Щодо житлового фонду, то, згідно з документами, які ми приймаємо, а у нас створена своя комісія з обстеження і відшкодування збитків, то згідно із зазначеними документами, у нас прийнято 196 заяв від громадян щодо пошкодженого і зруйнованого майна. І на сьогоднішній день 60 заяв вже відпрацьовано згідно з державною програмою “єВідновлення”, за якою люди отримують кошти. У першу чергу, у нас ті (об’єкти – ред.), що були не дуже зруйновані, – за них люди отримали до 200 тисяч гривень. Також на сьогодні ми вже опрацювали до 20 заяв, за якими люди будуть отримувати до 500 тисяч гривень.

Зруйнований будинок в Борозенському

Зруйнований будинок в Борозенському

Крім того, добре, що в нашій громаді є свій підприємець, який відкрив собі доступ за програмою “єВідновлення”, люди отримали кошти, йдуть до нього, роблять замовлення, а у нього є свій транспорт, і цей підприємець привозить будівельні матеріали, і ми таким чином дуже добре працюємо.

Також ми дякуємо благодійним організаціям, які нам надавали дуже багато будівельних матеріалів. Крім того, і за підтримки Херсонської обласної військової адміністрації, від ХОКАРС – це Херсонська обласна рятувальна служба – нам також надавали будівельні матеріали різних видів: і дошки, і балки, і шифер. Тобто, після того, як комісія провела обстеження, спеціалісти прорахували, скільки потрібно того ж шиферу або балок, – людям видаємо ці будівельні матеріали.

Пошкоджених об’єктів дуже багато. На території нашої громади є 28 житлових будинів, які не придатні для проживання, – це згідно з обстеженням нашої комісії, яка працює у нас на території. У нас є згорілі будінки, а також зруйновані будинки внаслідок прямого влучання.

“IPC-Південь”: Яка ситуація з кількістю жителів у громаді? Люди виїжджають чи повертаються?

Альона Охрімовська: У квітні 2022 року в нашій громаді почався масовий виїзд сімей з дітьми, тому що окупанти щотижня приїжджали до нас і проводили обшуки в будинках, у приміщенні Сільської ради, а також і в навчальних закладах, і в медичних, – окупанти просто виламували двері. Тож ситуація була небезпечною. За час окупації та після звільнення у нашій громаді загинуло 26 цивільних осіб, люди загинули під час обстрілів.

“IPC-Південь”: Це коли відбувались бойові дії на правобережжі Херсонщини?

Альона Охрімовська: Так, під час бойових дій. Були прямі влучання і в житлові будинки, і у двори людей, деякі жителі загинули, деякі – отримали поранення. Також у нашій громаді були такі інциденти, коли люди виїжджали для роботи на полях вже після звільнення населеного пункту, і там підривались на ворожих мінах і також отримували поранення. На щастя, загиблих внаслідок підривів на полях поки немає, лише поранені. У нашій громаді для підтримки жителів, які постраждали від російської агресії, ми створили свою програму – надавали людям одноразову фінансову допомогу.

Загалом під час окупації з громади виїхала здебільшого молодь з дітьми. На території громади під час окупації було 90 дітей, які не покинули разом з батьками своєї території. Тому що кожен повинен зрозуміти, що ми проживаємо не в місті, а в селі, тож у кожного є своє господарство, не кожем міг кинути тварин напризволяще і залишити свою територію. Загалом морально та фізично люди дуже постраждали. Але ми вдячні за підтримку благодійних організацій, і тих, що працюють у нас, а це і амбулаторія, і ФАПи, а також приїжджають лікарі-волонтери та надають медичну та психологічну допомогу. У цьому аспекті у нас співпраця триває.