Кореспонденти медіацентру “IPC-Південь” поспілкувались з членом Комісії з перейменування вулиць – Дементієм Білим. Під час інтерв’ю ми обговорили ситуацію зі зміною назв вулиць у місті Херсон.
“IPC-Південь”: На якій стадії перебуває процес перейменування херсонських вулиць на сьогодні? Що вже встигли зробити?
Дементій Білий: На сьогодні у нас триває активна фаза перейменування. Вже пройшли громадські обговорення і перейменовані 37 назв вулиць, площ, один район нашого міста – Суворовський, провулки тощо. Я вважаю, що це прогресивний крок, але ми повинні розуміти, що цей процес лише почався, що у нас попереду ще близько сотні назв і що деякі назви ще можуть бути під питанням. Ми повинні до кінця цього року провести обговорення і перейменувати ще близько сотні назв. Це величезна робота і сподіваюсь, що ми встигнемо це зробити.
“IPC-Південь”: Ця сотня назв – це Херсонська громада?
Дементій Білий: Це Херсонська міська громада – це і місто, і всі населені пункти, які входять в нашу громаду: Антонівка, Зеленівка, Степанівка, Комишани та усі інші міста і села. Ми маємо розуміти, що у нас є жорсткі терміни: до кінця року ми можемо проводити обговорення щодо перейменування, далі вже начальники військової адміністрації – спочатку міської, а потім вже обласної – перейменовують усі вулиці. А зараз йде саме процес громадського обговорення, консультацій з громадськістю. В цілому херсонці вже побачили перші назви, багатьох людей вони влаштовують, хоча є певні дискусії. Але ми маємо розуміти, що зараз при владі наша українська, патріотична влада, тому ворожих, російських пропагандистських назв у нас точно не буде. Будуть різноманітні назви, але поганих, ворожих – точно вже не буде, і це найголовніше.
“IPC-Південь”: Чи зіткнулись Ви з якимись труднощами під час процесу перейменування?
Дементій Білий: На жаль, я хотів би зазначити, що під час процесу перейменування трапляється певне напруження, яке переростає у конфлікти. Мається на увазі історія з Говардівською вулицею, названою на честь Джона Говарда, британського юриста 18 століття, фактично першого волонтера в Херсоні, благодійника, правозахисника, який приїхав до нашого міста. І коли у місті розпочалась епідемія, він як цивілізована людина, яка знала і правила гігєни, і основи медицини, рятував херсонців, але, на жаль, згодом і сам захворів та помер. Тобто він віддав своє життя, рятуючи херсонців. Говард – перший волонтер, який приїхав з-за кордону. Фактично, це дуже символічна постать для нашого міста, і пам’ять про нього тримається ось уже більше двох століть. Значна кількість херсонців просили, щоб назва – “вулиця Джона Говарда” – була винесена на обговорення, там, де ця вулиця колись вже була – на проспекті Ушакова. Ми пам’ятаємо, що наприкінці 19 століття Херсонська міська дума, це орган місцевого самоврядування, перейменувала вулицю на честь Джона Говарда. Потім комуністи ще двічі перейменовували цю вулицю – спочатку на честь Раковського, згодом на Червоноармійську, а потім вже назвали її проспектом Ушакова.
“IPC-Південь”: Проспект Ушакова – це відносно недавня назва.
Дементій Білий: Так, ця назва з 1947 року. Приімтно, що Джон Говард двічі “повертався” на свою вулицю: перший раз, коли проспект перейменували у 1890 році й до початку 20-х років ця вулиця носила назву Говардівська. І потім, у 1941 році й до 1947 року, ця вулиця також носила назву Джона Говарда. І чому так було? Тому що СРСР тоді був союзником Великої Британії, і вони залишили цю назву. А потім, коли союзники остаточно посварилися і Сталін взяв курс на Холодну війну, – тоді й була остаточно перейменована ця вулиця. Таким чином, Говард двічі “поветався” на свою вулицю. І багато херсонців розповідають, що їхні діди, бабусі, навіть за радянської влади, називали цю вулицю “Говардівська”. Навіть я пам’ятаю таких людей, котрі на початку нульових років говорили не “Ушакова”, а “Говардівська”. Тобто пам’ять про Джона Говарда існувала, тому херсонці хотіли, щоб вулиця була перейменована на його честь. Максимум, що хотіли (містяни – ред.) – щоб ця назва взяла участь у громадському обговоренні, щоб люди могли голосувати або за одну назву, або за іншу. На жаль, начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко вирішив не ризикувати: у нього є таке бачення, що центральний проспект українського міста повинен носити українську назву, а те, що це історична назва на честь волонтера, на честь людини, яка віддала життя за херсонців, яка користується повагою у херсонців і є ще нашим британським союзником, – пана Мрочка це не цікавило. Тому він наполіг на тому, щоб було винесено (на голосування – ред.) лише дві назви – Незалежності та Волі. Назви хороші, ніхто не сперечається, але можна було винести ще й третю назву – на честь Джона Говарда. І люди голосували, у варіант “Інше” вони вписували ім’я Джона Говарда. Варіацій було багато: люди вписували “Говардівська”, “Говардівський”, “Джона Говарда”, “Проспект Джона Говарда” – усі вони були на честь цієї людини. Близько 38% людей проголосували за цей варіант, це дуже велика кількість. Ось такий конфлікт стався. Пан Мрочко вже підписав розпорядження про перейменування проспекту Ушакова на проспект Незалежності, він скористався своїми повноваженнями, зробив усе за процедурою, єдине що – він проігнорував точку зору херсонців.
“IPC-Південь”: Але вулиця Джона Говарда все ж таки буде у місті?
Дементій Білий: Коли йшло обговорення і коли херсонці просили внести варіант “Джона Говарда” саме на проспект Ушакова, була пропозиція з боку адміністрації – перенести цю назву в інше місце, винести її за центр міста, бо це іноземець і у центрі міста імені іноземця не має бути, з точки зору пана Мрочка. І була запропонована до перейменування вулиця Некрасова, різні варіанти вулиць проходили обговорення. Багато херсонців також голосували за варіант “Джона Говарда” у переліку перейменування інших вулиць – це ще 30% людей котрі проголосували за цей варіант. Але він там не переміг, там переміг варіант “вулиця Скіфська”, це такий цікавий момент.
“IPC-Південь”: Тобто вулиця Некрасова буде Скіфською?
Дементій Білий: Ні, Роман Мрочко, бачачи такий резонанс ситуації з “Джоном Говардом”, вирішив таки назвати Некрасова – вулицею Джона Говарда. Хоча “Скіфська вулиця” користувалась певною підтримкою, тому що у цьому місці було багато скіфських курганів і краєзнавці запропонували назвати цю вулицю на честь Скіфії – “Скіфська вулиця”, але її не буде, поки що.
“IPC-Південь”: Щодо найбільш розповсюджених думок і наративів, які виникають у соцмережах, як от те, що перейменування вулиць – це власна ініціатива самої міської та обласної адміністрації. Чи це так? Чи все ж таки розпорядження йде “згори”?
Дементій Білий: По-перше, інсує Закон “Про деколонізацію та дерусифікацію топонімів в Україні” (Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений Верховною Радою України 21 березня 2023 року – ред.). Цей закон був ухвалений навесні цього року, і Верховна Рада вимагає, щоб усі російські назви, які несуть у собі агресивну російську колоніалістську політику, повинні бути перейменовані – це найголовніше, така вимога Верховної Ради України, це є закон, який у нас діє, і ми повинні це зробити у досить короткі терміни. Як я вже зазначав, що до кінця року повинні пройти обговорення – і далі має перейменовувати (вулиці – ред.) військова адміністрація. Але при цьому я б хотів зазначити, що дуже багато херсонців також виходили із власної ініціативи щодо перейменувань від самого початку. Коли Херсон був звільнений, до військової адміністрації надійшли звернення від херсонців із проханям перейменувати російські назви. Людей можна було зрозуміти: вони не хотіли знаходитись на вулицях, які носять імена російських імперських або радянських генералів, залишки усієї тієї російської культури, яка призвела до цього агресивного нападу Росії на Україну, і тому люди вимагали перейменування цих вулиць. Херсонські соціологи провели репрезентативне опитування місті, застосувавши новітні технології опитування, і стверджують, що 88% опитаних херсонців підтримують перейменування. Ось це важливо. Але зрозуміло, що в умовах війни десь дві третини (опитаних – ред.) вважає, що перейменовувати вулиці все ж таки треба після війни, а третина наполягає на негайному перейменуванні. Тобто є підтримка цього процесу, є дискусії щодо термінів перейменування, але є і закон, який вимагає виконати все це негайно.
“IPC-Південь”: У соцмережах багато хто зазначає, що кошти на перейменування будуть збиратись із жителів Херсона, що це нібито чергова нагода для влади розкрадати бюджетні кошти і таке інше. Тож питання: чи будуть залучені взагалі якісь кошти для перейменування?
Дементій Білий: Те, що будуть залучатись якісь додаткові кошти людей або будуть вимагати в людей змінювати документи, штампи реєстрації – все це є фейками. Ми пам’ятаємо, що у нас вже було масове перейменування у рамках декомунізації, й багато табличок і досі не змінила наша влада, багато людей і досі не змінили штампів реєстрації або свої установчі документи. Це робиться поступово. Коли виникає необхідність – людина приходить до органу, який змінює документи, і вони можуть змінити або не змінити ці документи, це не вимагається. Головне, що існують електронні реєстри, у яких зафіксовані назви вулиць, їхні варіанти до і після перейменування – і все це ведеться в автоматичному режимі та не вимагає якихось окремих дій від людей.
І зрозуміло, на що потрібні кошти, щоб перейменовувати вулиці – це виготовлення табличок. Насправді таких коштів, як мені розповідали у міській владі, у них немає. Можливо, таблички будуть виготовлені для деяких місць, щоб люди бачили нові назви вулиць. Наразі масової заміни табличок не передбачається, це буде зроблено, я думаю, після війни. І саме перейменування, у першу чергу, – це є символічний крок, очищення від російського сміття, і це є також однією з форм боротьби з Росією. Бо ми пам’ятаємо, що робила Росія, коли окупувала Херсон: вони розпочали з двох речей. Перша – це арешти наших активістів, військових, терор, який вони розв’язали. І друга – вони почали всюди розвішувати свої банери: Катерина II, Потьомкін, Суворов, Пушкін, почали вилучати (українські – ред.) книжки. Бо війна йде не лише за територію, а й за свідомість людей. Тому нам зараз потрібно позбутись цього російського впливу, перейменувавши наші вулиці.
“IPC-Південь”: Чи будуть ще проходити подібні голосування? І якщо так – то коли і які вулиці будуть виноситись на обговорення щодо перейменування?
Дементій Білий: Щодо голосування, я б хотів ще дещо додати. Я чув аргумент, що зараз Херсон є пустим, тож як можна організовувати голосування? Голосування організовувалось на офіційному сайті Херсонської міської ради, і в ньому могли взяти участь усі херсонці, які перебувають в Херсоні або поза межами міста. Ті люди, які цікавляться новинами нашого міста, – вони могли проголосувати.
“IPC-Південь”: І навіть ті, хто знаходиться в Росії?
Дементій Білий: Я дивився результати голосування – і проросійських назв там фактично не було. Тому я думаю, що якщо вони і брали участь, то не дуже активно. Але дійсно, формально вони могли це зробити, якщо б вони підключилися до Мережі Інтернет і використали VPN.
“IPC-Південь”: Чи будуть ще голосування?
Дементій Білий: Так, голосування ще будуть проходити. Комісія буде готувати нові пакети для перейменування, які будуть виноситись на подальше обговорення і голосуватись або онлайн, або якимось іншим чином, щоб перевірити, як люди будуть підтримувати ту чи іншу назву. А далі вже начальник Херсонської міської військової адміністрації, виконуючи свої повноваження, буде підписувати розпорядження про перейменування.
“IPC-Південь”: Чи є зараз на черзі великі, знакові для Херсона вулиці до перейменування?
Дементій Білий: Фактично весь центр міста вже перейменовано, на черзі вулиці мікрорайону Шуменський, Таврійський, Перший і Другий Північний, мікрорайон ХБК. Таких знакових вулиць, які викликали б суперечки, вже майже немає.
