За політичними звинуваченнями з боку Кремля переслідуються 129 українців

29 Травня 2021, 13:18

Станом на кінець 2020 року, за політично мотивованими звинуваченнями з боку Кремля переслідувалося 129 громадян України, 109 із яких перебувають в ув’язненні, з них: 33 – в Автономній Республіці Крим, 76 – в Російській Федерації. Більшість ув’язнених, а саме 75 – є громадяни України кримськотатарської національності. В їхніх сім’ях залишилися без батьківської опіки й уваги 186 неповнолітніх дітей.

Про це на своїй сторінці в соцмережі повідомляє Представник оббудсмена в АРК Ірина Верігіна. 

Окупаційна влада продовжує на території Автономної Республіки Крим переслідувати громадян України з проукраїнськими поглядами, вдаючись до необґрунтованих обшуків і арештів, політично мотивованих сфабрикованих кримінальних та адміністративних звинувачень, здійснювати репресії проти незалежних медіа та журналістів. Кримські татари, які є більшою частиною українських громадян, що політично переслідуються в Автономній Республіці Крим, постійно зазнають тиску, який проявляється у жорстокому поводженні, обмеженні прав на свободу віросповідання, свободу мирних зібрань, тощо.

На фото Ірина Верігіна

Під час перебування у місцях несвободи порушуються їхні права на належне утримання, недоторканність, безпеку, справедливий суд, юридичний захист та належну медичну допомогу. Так звані російські кримські суди без надання належного захисту, з порушенням прав людини, за відсутності публічного судочинства засуджують їх на тривалий термін ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями.
Порушуючи Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими, схвалених Економічною і Соціальною радою ООН, незаконно ув’язнених утримують в СІЗО та УВП, що розташовані в Автономній Республіці Крим і Російській Федерації, в нелюдських умовах, без медичної допомоги, а в період пандемії COVID-19 – без засобів індивідуального захисту і дезінфекторів, що становить серйозну загрозу їхньому життю і здоров’ю і сягають рівня тортур за ступенем жорстокості. Зазначені випадки можна розцінювати як порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.