Кореспонденти медіацентру “IPC-Південь” поспілкувались з Дмитром Юнусовим, директором Департаменту сільського господарства Херсонської ОВА, і обговорили підсумки 2024 року в сільському господарстві правобережжя Херсонщини, а також перспективи подальшого розвитку даної галузі в регіоні.
“IPC-Південь”: Поговоримо про те, яким був 2024 рік для наших сільгоспвиробників, для аграріїв Херсонщини й для галузі сільського господарства загалом. Що змінилося від часу звільнення правобережжя області, які здобутки, а також які головні проблеми існують нині у зазначеної галузі?
Дмитро Юнусов: Якщо підсумувати й схарактеризувати цей рік для сільського господарства одним словом, то я б назвав його спекотним. Це і як в прямому значенні, так і в переносному. Непростим для наших аграріїв видався рік, тому що цього літа була аномальна спека, що вплинуло на якість, а також на кількість зібраного урожаю. Також “спекотним” був рік через ворога, оскільки наші фермери продовжують потерпати від постійних обстрілів, як артилерійських, так і зараз ще й дронових. Причому це було і при посіві культур, а також і під час збору врожаю. Було дуже багато фактів підриву людей і атак ворожими дронами на наших фермерів.
“IPC-Південь”: Є точні дані, скільки людей загинуло, скільки було поранено?
Дмитро Юнусов: Якщо ми беремо статистику від початку звільнення правобережжя області, то саме фермерів, які постраждали у полях від мін та інших вибухонебезпечних предметів, від прильотів снарядів, то з листопада 2022 року загинули 14 фермерів, ще 35 аграріїв дістали поранення різного ступеня тяжкості.
“IPC-Південь”: Цього року, за Вашими словами тенденція зберігається, проте чи стало більше або менше постраждалих, порівняно з минулими роками?
Дмитро Юнусов: Якщо порівнювати з минулими роками, то кількість постраждалих від підриву на мінах знизилась. Це передусім повʼязано з високими темпами розмінування земель. На сьогодні вже розміновано 76% сільськогосподарських земель правобережжя Херсонщини, що становить 387,7 тисячі гектарів земель, які наші аграрії вже повноцінно використовують і обробляють – щось вже посіяно, а щось готується для посіву під урожай 2025 року.
“IPC-Південь”: Тобто можна зробити висновок, що розмінування йде швидше, ніж очікувалось, так? Тому що у 2022 році зазначалось, що цей процес триватиме 5-10, а то й 20 років.
Дмитро Юнусов: Так, нині темпи розмінування земель прискорились у звʼязку з тим, що на правобережжі цього року працювало часом одразу понад тисяча саперів. Це здебільшого підрозділи центральних органів виконавчої влади – це і ЗСУ, ДСНС, ДССТ, Національна поліція, Національна гвардія України. На сьогодні кількість спеціалістів дещо зменшилась, відбувається ротація, але на 2025 рік ми плануємо вже до літа повністю розмінувати сільськогосподарські землі на правобережжі Херсонщини. Це не враховуючи зону в 5-10 кілометрів від Дніпра, оскільки там зараз небезпечно проводити ці роботи. Тому на всіх інших ділянках сільськогосподарських земель у таких громадах, як Калинівська, Великоолександрівська, Високопільська, ми плануємо закрити процес розмінування повністю на 100%.
“IPC-Південь”: Ми зараз говоримо про поля, сади й таке інше. А що з посадками? Відомо, що й вони небезпечні та потребують розмінування, адже багато місцевих жителів зараз страждають саме через підриви у посадках.
Дмитро Юнусов: Так, звісно, ця проблема існує нині. Після того, як ми завершимо, першою чергою, розмінування сільськогосподарських земель, полів і таке інше, оскільки першочергова задача для нас – це й економічне питання, тому й розміновуються спочатку ті землі, які одразу ж і обробляються фермерами, потім вже, після першого етапу розмінування сільгоспземель, ріллі, ми будемо розміновувати й посадки, ліси, земельні ділянки іншого цільового призначення, які, можливо, не приносять такого економічного ефекту і з яких не можна вилучити сільгосппродукцію, але вони є небезпечними для населення, тому для нас стоїть задача номер два: наступного року приступити максимально до розмінування таких земельних ділянок.
“IPC-Південь”: І щодо врожаю, як цього року справи з урожаєм у нашому регіоні? Тому що, з одного боку, для посіву цього року було залучено більше земель, однак, з іншого боку, влітку в регіоні панувала чи не рекордна спека.
Дмитро Юнусов: Якщо говорити в цифрах, то, у порівнянні з 2022-2023 роками, нам вдалося збільшити площу посівів майже у два з половиною рази. Під урожай 2024 року ми засіяли понад 150 тисяч гектарів земель. Проте, враховуючи спеку, можемо зробити висновок, що ми багато втратили саме у кількості зібраного врожаю. Для прикладу, дуже постраждав соняшник. Якщо 2024 року ми засіяли майже 50 тисяч гектарів соняшника, то зібрали всього 40 тисяч тонн продукції. Тобто ми говоримо, що середня врожайність по області склала 8 центнерів з гектара. Якщо порівняти з минулим роком, то 2023 року врожайність складала понад 15 центнерів з гектара. Відповідно, у два рази зменшилась урожайність зазначеної кульутри.
Дещо менше постраждали зернові культури. Ми зібрали майже 200 тисяч тонн зернових та зернобобової продукції, там також врожайність була приблизно на 20% нижча за тогорічні показники. Однак за кількістю врожай зернових та зернобобових культур видався більшим за торішній.
Крім того, у нас також популярне вирощування ріпаку. Цього року ми засіяли трохи більш як 10 тисяч гектарів цієї культури й зібрали 23 тисяч тонн продукції. Нині наші аграрії завершили сіяти озимі культури для врожаю 2025 року, у звʼязку з розмінуванням також планується збільшення площ. Наприклад, з озимих вже посіяно ріпаку на майже 20 тисяч гектарів. Щодо зернових та зернобобових озимих: посіяно 85 тисяч гектарів. Тобто ми бачимо збільшення площ і ми надалі плануємо збільшення загальних посівних площ під урожай 2025 року приблизно до 220 тисяч гектарів.
“IPC-Південь”: А що зі зрошенням? Розкажіть, будь ласка, детальніше про це.
Дмитро Юнусов: Що стосується проблеми зрошення, точніше сказати, відсутності зрошення, то ми були змушені фактично відмовитись від тих культур, які вирощувались тільки на зрошенні, наприклад, кукурудзи, якої цього року вирощено на площі всього лише трохи більше тисячі гектарів, і здебільшого це на крапельному зрошенні. Рис тут, на правобережжі, не вирощувався, цю культуру вирощували в Скадовському районі, а тут його неможливо вирощувати.
“IPC-Південь”: Розкажіть про баштанні культури. Які показники врожаю цього року на Херсонщині?
Дмитро Юнусов: Що ж стосується баштанних культур, то слід зазначити, що деякі наші аграрії вирощували їх на богарі, без застосування зрошення. Якщо порівняти, то минулого 2023 року ми зібрали всього лише 3 тисячі тонн продукції, то цього року ми зібрали вже 22,5 тисячі тонн, що становить зростання у 7-8 разів. Засіяли ми більше тисячі гектарів баштанів. І якщо порівняти врожайність цих баштанів на крапельному зрошенні та богарі, то врожайність на богарі в десятки разів нижча.
“IPC-Південь”: Що буде далі з херсонськими кавунами? Чи планується збільшувати площі під цю культуру? Ми розуміємо, що бренд “Херсонський кавун” нікуди не зникав, але через повномасштабну війну, через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС, а також через аномальну посуху, наш експорт баштанної продукції до інших областей суттєво зменшився, і як наслідок – багато хто “мімікрує” під херсонські кавуни, називаючи так одеські або миколаївські ягоди. Чи зможемо ми в перспективі все ж таки вийти на той рівень, який був раніше? Чи без звільнення лівобережжя це поки що неможливо?
Дмитро Юнусов: Без звільнення лівобережжя Херсонщини вийти на той рівень, який у нас був, на жаль, неможливо, оскільки ґрунти лівобережжя відрізняються від ґрунтів правобережжя нашої області. Ми смакували херсонський кавун з лівобережжя й добре знаємо його якості. Але, спілкуючись з тими фермерами, які засівали кавуни цього року, – всі вони планують збільшувати площі. Наш херсонський кавун дуже популярний, на нього був дуже високий попит і в Харківській, і в Київській, і в областях західної України. Й навіть коли наші кавуни ще не виросли на полях, вони вже були закуплені підприємцями з інших регіонів. Тому, враховуючи такий попит, ми плануємо наступного року збільшити площі під херсонські кавуни у півтора-два рази.
“IPC-Південь”: Питання щодо великих агрохолдингів. Чи повертаються вони до нашої області, чи взагалі повертаються сюди великі й середні підприємці, чи збільшується їх кількість? Чи все ж таки люди воліють ще почекати?
Дмитро Юнусов: Більшість вже повернулись і більшість аграріїв вже працює. Якщо говорити про великі холдинги, а найбільший у нас “ЮТС-Агропродукт”, у якого на правобережжі у користуванні є понад 40 тисяч гектарів, то станом на зараз вони планують лише частково повернутись на ці землі. Нині вже підготовлені до посіву культур до 10 тисяч гектарів земель, що становить близько 25% від загальної кількості їхніх земель. Проблема існує саме з тими землями, які знаходяться ближче до Дніпра, це 5-10 кілометрів від річки, де дуже ризиковано вирощзувати продукцію. Є такі випадки, коли аграріям, наприклад, в Новокаховській громаді, поблизу сіл Веселе і Козацьке, вдалося засіяти 250 гектарів соняшника. Фермери його посіяли, виростили, але до цього часу зібрати, на жаль, не змогли, оскільки ситуація ускладнилась, на тих територіях збирати врожай небезпечно, люди надзвичайно ризикують. Тому, спілкуючись з тими фермерами, розуміємо, що є ймовірність, що вони наступного року не будуть засівати землі у цій зоні.
“IPC-Південь”: Чи багато земель у нас так “гуляє” зараз через безпекову ситуацію?
Дмитро Юнусов: У нас всього близько 250 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, які активно засівались на правобережжі області. Нині вже розміновано 387 тисяч гектарів, блищько 130 тисяч гектарів ще залишаються потенційно небезпечними. З цих 387 розмінованих замель ми плануємо засіяти 220 тисяч гектарів. Інші землі будуть у нас під ПАР, тобто ті, які готуються під наступний врожай або ті, які засівались цього року, будуть “відпочивати”, оскільки що без ПАРів зараз постійно вирощувати сільськогосподарську продукцію нерентабельно й аграрії це розуміють, тому під ПАР також перебуває певний відсоток земель – наступного року це має бути 150 тисяч гектарів.
Крім того, деякі наші аграрії пристосовуються до відсутності вологи та вже починають обробляти земля за іншими технологіями для того, щоб зберегти вологу. У тому числі використовують раніше не популярні у нас технології, наприклад, наутіл, стріп-тіл (смуговий обробіток ґрунту – ред.). Зараз деякі фермери відмовляються від традиційного обробітку ґрунту, від оранки й сіють одразу по стерні для того, щоб зберегти вологу.
“IPC-Південь”: Коли ми з вами зустрічаємось, то говоримо здебільшого про посівну, про вирощування культур, але не слід забувати й про тваринництво. Яка ситуація на правобережжі нашої області в цій галузі? До повномасштабного вторгнення росіян і до окупації частини територій на Херсонщині працювало кілька великих підприємств, фермери яких вирощували і курей, і свиней тощо. Як зараз функціонує тваринницька галузь на правобережжі Херсонської області.
Дмитро Юнусов: Ситуація в цій галузі на Херсонщині гірше, ніж у рослинництві. Ми знаємо, що галузь птахівництва знищена на 100%, оскільки найбільше підприємство в Україні та й напевно, що і в Європі – це агрохолдинг “Авангард”, це так звана Чорнобаївська птахофабрика, де росіяни знищили понад 4 мільйони курей, на сьогодні не працює. Підприємства підготували приблизно 80% своїх потужностей до відновлення роботи, але не відновилися і зараз лише здійснюють розподіл яєць по Херсонській та Миколаївській областях на своїх потужностях з тих фабрик, які працюють в інших регіонах. І за місяць вони розподіляють торговими мережами близько трьох мільйонів яєць щомісяця.
Якщо говорити про інші галузі тваринництва, такі як свинарство, молочне скотарство, то у нас по свинарству залишилась працювати лише одна ферма – в Борозенській громаді, там близько 300 свиней; також “АГРО Новорайське” – це ще одна свиноферма, де налічувалось понад 20 тисяч свиней, але зараз це підприємство зменшує своє виробництво через безпекову ситуацію, можливо навіть вони під загрозою закриття; у Нововоронцовській громаді також є підприємство зі свинарства, там оновилась ферма й вона налічує близько 2 тисяч свиней, – це те, що залишилось по свинарству.
Якщо говорити про молочне скотарство, то у нас працюють дві фірми у цьому напрямку – це ТОВ “Дніпро” в Білозерській громаді та СВК “Борозенське” в Борозенській громаді – там налічується трохи більше тисячі корів і вони є головним постачальником молока на наш Маслозавод.
“IPC-Південь”: І, підсумовуючи нашу розмову, скажіть, чи буде Херсонщина з хлібом і кавунами?
Дмитро Юнусов: Так. Я думаю, що хліба і кавунів наступного року буде більше, оскільки у нас пріоритетним завданням на наступний рік є відновлення зрошення, яке зараз можливе. Оскільки цього року ми вже відновили 3 тисячі гектарів на Інгулецькій системі зрошення, тож наступного року ми плануємо там збільшити площі поливу до 6 тисяч гектарів. Крім того, щодо Лиманецької зрошувальної системи, де ми створили першу ОВК (Організація водокористувачів – ред.), ми плануємо залучити кошти міжнародних фондів, таких, як USAID Агро, і відновити наступного року півтори тисячі гектарів. Це наше пріоритетне завдання у сфері зрошення на наступний рік.
