В Представництві президента України в Криму опублікували відповідь стосовно заяв державних органів та представників окупаційної адміністрації Російської Федерації щодо питання водопостачання в Крим.
“Водопостачання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта. Саме тому вона намагається і намагатиметься й надалі за допомогою прямого тиску і тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання на тимчасово окуповану територію Кримського півострова. Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України”, – йдеться у повідомленні.
У представництві наголосили, що наведені російською стороною положення міжнародних договорів у галузі захисту прав людини не стосуються права на воду, зобов’язання з водопостачання чи постачання інших ресурсів, а стосуються гарантування і забезпечення інших прав людини.
Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території, яка знаходиться під її ефективним контролем. Частина перша статті 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція) передбачає, що держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Ці положення, безумовно, стосуються і такого ресурсу як вода. Тобто, прямим зобов’язанням держави-окупанта є забезпечення цивільного населення окупованої території всіма необхідними ресурсами.
“Окрім цього, абсолютно неприпустимою є ситуація, коли про можливе порушення права на життя та вчинення катувань говорить держава-окупант, за ефективного контролю якої сталися десятки вбивств, насильницьких зникнень, катувань українських та кримськотатарських активістів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме Російська Федерація як держава-окупант та посадові особи її окупаційної адміністрації несуть відповідальність за вбивства, насильницькі зникнення та катування, які сталися на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, починаючи з 20 лютого 2014 року”, – акцентували в представництві.
Як повідомлялося, за шість років, які минули з часу незаконної окупації Криму Росією, через політичні, релігійні переслідування та незгоду з окупацією півострів вимушено покинули понад 48 тисяч громадян України, серед яких значна частина кримських татар. Водночас Росія продовжує незаконно переміщувати до Криму своїх громадян, що є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Нагадаємо:
- Після окупації Криму Україна в квітні 2014 року року перекрила надходження води на півострів з річки Дніпро через Північно-Кримський канал, який забезпечував до 85% його потреб в прісній воді. Для забезпечення водою Херсонській області та недопущення її перетікання на територію окупованого півострова канал був перегороджений тимчасової дамбою з мішків з піском. У Криму склалася критична ситуація з водопостачанням окремих міст, а також з організацією зрошення і поливу на землях сільськогосподарського призначення.
На думку кримських вчених, регіональних чиновників і аграріїв альтернативи Північно-Кримському каналу для виробництва якісної сільськогосподарської продукції та збереження екологічного балансу грунтів не існує.
Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації України Михайло Яцюк вказує, що забезпечення окупованого Криму водою продовжує залежати від того, наскільки часто на півострові випадають опади, незважаючи на всі спроби російських окупаційних «влади» придумати альтернативні схеми водопостачання.
