Створений росіянами незаконний “арбітражний суд Херсонської області” накрив шквал позовів від окупаційної “прокуратури”. Вона масово вимагає визнати недійсними договори про передачу в управління майна місцевих підприємств, віджатого гауляйтером області Володимиром Сальдом на свою та близького оточення користь, і компенсації ними багатомільйонних збитків. Однак майно повертатимуть не законним власникам, а у державну власність РФ, що ніяким чином не зупиняє дію воєнних злочинів і не відновлює справедливість.
Центр журналістських розслідувань вивчив документи, що розглядаються «арбітражним судом», та розібрався у схемах, за якими окупанти і їхні посіпаки незаконно привласнювали майно громадян України та інших країн.
Відповідачами за позовами окупаційної прокуратури РФ на Херсонщині є компанії, яким гауляйтер Сальдо передав в управління віджате майно підприємств та організацій, а також окупаційне міністерство майнових та земельних відносин (абревіатура російською – МИЗО), яке очолює Пєкова Єлєна Юрьєвна, громадянка РФ з Новосибірської області. З 2021 році вона відкрила юридичну практику в окупованому Севастополі, а вже за два роки стала «міністром» на ТОТ Херсонської області. За даними ЦЖР, цим призначенням Пєкова завдячує своєму покровителю – Борису Файнгольду, представнику кримського напівкримінального клану Файнгольдів, який став впливовим радником гауляйтера Сальда і відіграє чималу роль в експропріації майна і бізнесу.
Позови російських прокурорів, про які йтиме мова, подані в інтересах Херсонської області в особі її окупаційного уряду та і інтересах РФ – в особі територіального управління “Росимущества”. Відтак про повернення законним власникам вкраденого у них майна – елеваторів, хлібзаводів, земельних ділянок, майнових комплексів великих і малих аграрних підприємств і господарств – мова не йде, все награбоване має бути повернуто в “казну РФ”.
Особливий цинізм (чи символізм?) ситуації ще й в тому, що російське “правосуддя” чиниться у краденому приміщенні: “арбітражний суд” розмістили у приватному пансіонаті «Пегас» в с. Щасливцеве Генічеського району, який нахабно віджали у законних власників, навіть попри те, що вони надали усі правоустановчі документи, які вимагали окупанти.
Хлібозаводи для подружки Сальдо
17 вересня «арбітражний суд» почав розглядати позов російської прокуратури до “МИЗО” та ТОВ «Берислав-Хлебозавод» (клон українського товариства) щодо повернення майна «Хлебокомбинат Скадовского РАЙПО». Сам «хлебокомбинат» окупанти незаконно створили в 2022 році на базі захопленого ПСП «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ». А 20 квітня 2023 року гауляйтер області Володимир Сальдо своїм розпорядженням передав його майно в користування «Берислав-Хлебозавод», підконтрольного його подрузі – колаборантці Олені Дмитрук.
За даними російського держреєстру, очолює скадовський хлібокомбінат і «Берислав-Хлебозавод» мешканка Нової Каховки Паніна Тетяна Іванівна, 13 травня 1975 року народження, права рука Олени Дмитрук і директорка українського ТОВ «Берислав-Хлібозавод».
Окупаційна прокуратура Херсонщини вважає передачу майнового комплексу хлібокомбінату незаконною і нарахувала збитки в сумі 652 тисяч рублів, які вимагає стягнути з компанії, що належить Дмитрук, та повернути майно , визнавши договір недійсним.
Залучена до віджиму майна у його законних власників на Херсонщині Олена Дмитрук – вдова Миколи Дмитрука, відомого місцевого латифундиста, екснардепа від округу №184 від Партії регіонів і депутата Херсонської облради від нині забороненої партії «Наш край».
52-річна Олена Дмитрук восени 2023 року взяла участь у незаконних виборах російських загарбників від путінської партії «Единая Россия» і, за твердженням окупаційних пабліків, увійшла до трійки лідерів за кількістю одержаних «голосів». Після цього до “лідерки” почали звертатися партнери і співробітники підконтрольних їм підприємств з приводу невиплати заробітної плати. У відповідь Олена Дмитрук у кращих російських традиціях стала надсилати на скаржників представників окупаційної служби безпеки.
Зерно і землі для Булюків
Володимир Сальдо задовольнив просто звірячі апетити власника великої аграрної бізнес-імперії запроданця Віталія Булюка, який займає посаду першого заступника голови окупаційного уряду Херсонщини з фінансів і економіки. Восени 2022 року майбутній «губернатор» області Сальдо передав майнові комплекси низки агропідприємств в управління скадовському ТОВ «Б-Агро», засновником якого є 29-річний Віктор Булюк, старший син Віталія Булюка, на якого записані шість російських юросіб – клонів українських компаній.
Серед цінного майна «націоналізованих» підприємств, що дісталось «Б-Агро», – елеватор у селищі Сірогози Генічеського району, розрахований на одночасне зберігання 92 тисяч тонн збіжжя. Він належить холдингу «ОптімусАгро Трейд» із Дніпра, одному із найбільших виробників та експортерів рослинної олії та шроту в Україні і власнику мережі з 30 елеваторів. У червні 2022 року компанія повідомила про припинення діяльності своїх елеваторів на ТОТ Херсонської і Запорізької областей через російську агресію. Як видно із копії листа керівника російського клона «Б-Агро», в якому посіпака Булюків б’є чолом і дякує за пограбунок гауляйтеру Сальду, українські компанії – власники елеваторів на Херсонщині не були зареєстровані в російській юрисдикції (документ наданий спільнотою KibOrg для спільного розслідування з проектом «Схеми: корупція в деталях» (радіо Свобода) та Білоруським центром розслідувань).
(Детальніше з документом можна ознайомитись за посиланням).
ТОВ «Б-Агро», як вказано в позовах окупаційної прокуратури, також отримало в управління майнові комплекси дочірнього підприємства «Агрокомплекс Рубанівський» ТОВ «Град.Ка» у Каховському районі, яке також має елеватор, а при ньому – млиновий комплекс, де виробляється і розфасовується борошно високого гатунку.
Булюкам дісталось віджате майно фермерського господарства «Юг» у Каховському районі, херсонських товариств «Град.Ка» і «Дружба-5», ФГ «Хлібороб» з села Новоолександрівка Генічеського району, а також ТОВ «Промінь-21» з села Верхні Торгаї Нижньосірогозької громади. За даними ЦЖР, законні власники більшості цих підприємств виїхали з окупованої території ще в 2022 році.
Особливий актив, що дістався Булюкам, – Новоолексіївський елеватор, що належить однойменній українській компанії, бенефіціарами якої є Альберт Черепаха та його донька Маргарита Черепаха. Елеватор забезпечує одночасне зберігання для 66,5 тис тонн зерна і має залізничне відвантаження потужністю 1,8 тис тонн на добу.
Альберт Черепаха – один із найбільших землевласників Херсонщини і депутат обласної ради. Розслідування ЦЖР “Земля, на якій стоїть Черепаха” виявило, що тільки у власності аграрія знаходиться 2,3 тисячі гектарів землі, ще більше тисячі – у власності дружини, не рахуючи орендованих паїв та земель його компаній (за даними YouControl, тільки одне ТОВ “Агро-співдружність”має у власності майже три тисячі ділянок).
Майже всі землі сім’ї Черепах та елеватор знаходяться на окупованій території Генічеського району. При цьому Альберт Черепаха – один з небагатьох херсонських латифундистів, хто не пішов на співпрацю з окупаційною владою, аби зберегти свій бізнес і майно, а його іменний благодійний фонд, як повідомляло Суспільне, фінансував виробництво мобільних укриттів для Херсона. Усе добро родини Черепах, судячи з позову окупаційної прокуратури та документів, добутих спільнотою KibOrg, роздерибанили зрадники Булюки та Німетуллаєві.
Майже через два роки окупаційна прокуратура Херсонщини «отямилася» і просить суд визнати недійсним договір про так зване тимчасове управління цілісними майновими комплексами перелічених підприємств, укладений з ТОВ «Б-Агро» родини Булюків. За висновками російських прокурорів, внаслідок неправомірного використання лише двох елеваторів у Сірогозах і Новоолексіївці окупованій області нанесені збитки в сумі понад 10 мільйонів рублів.
Хліб для Німетуллаєва
Не обділив Володимир Сальдо щедрими «плюшками» відомого зрадника Сейтумера Німетуллаєва. В лютому 2023 року останній зареєстрував у російському держреєстрі своє ТОВ «Агрохолдинг «Союз», а вже за місяць Сальдо передав цьому незаконному підприємству низку ласих об’єктів «у безстрокове користування з правом управління». Серед них – будівлі і земельні ділянки під ними в селі Червоне Генічеської громади, на вулиці Центральна, 2а, 2б, 2в, 2ж, 2з, 2е та інші. За однією з цих адрес до осені 2022 року був зареєстрований вже згадуваний благодійний фонд «Черепахи Альберта Вікторовича».
За висновками окупаційної прокуратури, незаконне використання нерухомого майна підприємством Німетуллаєва завдало Херсонської області збитків на 19 мільйонів рублів.
У липні 2024 року окупанти передали в користування ТОВ «Агрохолдинг «Союз» майно, що належить аграрній компанії «Сіма», яка до окупації лівобережної Херсонщини була зареєстрована в селищі Велика Лепетиха Каховського району. Її засновниками є громадяни Франції, Ірландії, Нідерландів і нідерландське приватне товариство «Свісс Сестейнебл Агрі Холдингс Б. В.».
По обох незаконних договорах з віджиму чужого майна окупаційний арбітражний суд Херсонщини залишив позовні заяви так званої прокуратури без руху.
Еверест із зерна для Файнгольда і Мамаєва
За даними джерел ЦЖР в окупованому Генічеську, одним із наближених до Сальда і його сірого кардинала Бориса Файнгольда бізнесменів є Сергій Олександрович Мамаєв, який приїхав із Донецької області, де до великої війни працював спеціалістом департаменту охорони здоров’я обласної адміністрації. Його бізнес-активи в окупованому Генічеську – частки в ТОВ «Агроинтеграция-Юг» та «Эверест» – зареєстровані в росреєстрі на дружину Мамаєву Лілію Леонідівну. Юридична адреса компаній та ще однієї аграрної юрособи на чолі з Лілією Мамаєвою – Асоціації селянських (фермерських) господарств та кооперетивів – м. Генічеськ, вулиця Портовий узвіз, 6. За даними Генічеськ.ua, тут знаходиться домоволодіння місцевої колаборантки Євгенії Полякової, яка розграбувала відділення «Нової пошти».
За цією ж адресою зареєстроване ще одне ТОВ «Эверест» (на Росії дозволено ідентичні назви), де директором і співзасновником є сімферополець Войцехович Костянтин Генадійович (70%), а його партнером – росіянин Поповічєв Александр Александровіч з Липецька. Дві юбрособи з повністю ідентичною назвою за однією юрадресою – класична схема для перекидання і виведення грошей. Як свідчить позов окупаційної прокуратури, елеватор у селі Рівне Генічеської громади був незаконно переданий в користування саме цьому ТОВ “«Эверест». За інформацією окупаційних пабліків, на момент захоплення рівненського елеватора в ньому зберігалось збіжжя щонайменше на 200 млн рублів.
Примітно, що Сергій Мамаєв на початку минулого року звертався до “тво губернатора” Сальда з проханням передати ТОВ “Эверест” десять “заброшенных бесхозяйственных” фермерських господарств, половина з яких – власність Ірини Барах, дружини колишнього головного військового прокурора Анатолія Матіаса. У цьому листі Мамаєв підписався як генеральний директор “Эвереста”, хоча у держреєстрі таких даних немає.
Але це не важливо, адже головне в цій горі юросіб, зареєстрованих за однією адресою, інше – всі вони пов’язані із кланом Файнгольдів, який на окупованому півдні представляє Борис Файнгольд. Костянтин Войцехович до окупації Криму був керівником сімферопольського ТОВ “Север-Юг”, частка в якому належала Ользі Файнгольд – дружині Олександра Файнгольда, сина глави клану і двоюрідного брата Бориса Файнгольда. Серед бізнес-партнерок Ольги була і є Кравченко Валентина Віталіївна, яка має найбільшу частку у 45% у ТОВ «Агроинтеграция-Юг», яке очолює Мамаєва.
Нещодавно у генічеських “еверестів” з’явився цікавий сусід по юрадресі: тут прописалось ТОВ «Архангел» з видом діяльності виробництво безпілотних систем. Проєкт «Архангел» – це мережа навчальних центрів, де упродовж трьох-чотирьох тижнів готують операторів FPV-дронів, після чого курсанти зобов’язані підписати контракт з міністерством оборони РФ і брати участь у війні проти України .
Як віджати вже віджате: ринок у Каховці
Появу на Херсонщині незаконного арбітражного суду вже використовують у власних цілях не лише так звані прокурори, а й ображені росіянами бізнесмени. Зараз у ньому розглядають позовну заяву незаконно створених ТОВ «Нордстелл» і ТОВ «Континенталь-Юг». Вони вимагають визнати недійсним рішення окупантів про незаконну реєстрацію в російській юрисдикції Херсонської обласної спілки споживчих товариств, яку очолює зрадник Дмитро Больбот.
Що стоїть за цією позовною вимогою, здогадатися неважко. Власники ТОВ «Нордстелл» намагаються повернути собі контроль над захопленим підприємством «Каховський ринок» Херсонської облспоживспілки. Останнім спочатку, з дозволу і під наглядом окупантів, керували Віталій Коваленко, законний директор цього ринку і його партнер Борис Занахадінов. Разом із цим активом їм дісталось привласнене росіянами ТОВ «Тройка», яке випускає мінеральну воду під торговельною маркою «Каховка».
Однак 1 червня 2023 року окупанти втретє віджали ТОВ «Тройка» і вигнали звідти представників ТОВ «Нордстелл». Після цього змінились російські бенефіціари захопленого каховського ринку, яке «повернули» під управління створеного в червні 2023 року російського клону Херсонської обласної спілки споживчих товариств. Спочатку його «директором» загарбники призначили херсонця Павла Яригу, а потім каховчанку Олену Грек. Колаборанти «першої хвилі» разом із Віталієм Коваленком виявилися зайвими на цьому святі великого дерибану.
«Таврія»: коньяки для «освободітєлєй»
Судячи з наявної практики так званого арбітражного суду Херсонщини, шанси у приватних позивачів відсудити «своє» майно знаходяться поки на нульовому рівні. Про це свідчить справа незаконно створеного в Новій Каховці ПрАТ «Дом марочных коньяков «Таврия», яку за даними російських держреєстрів очолює генеральний директор цього ж українського підприємства Рудь Володимир Володимирович.
Незаконна реєстрація «Таврії» не врятувала захоплене підприємство від так званої націоналізації і його передачі в тимчасове управління ТОВ «Крымский вино-водочный холдинг» – компанії, яка за даними з окупаційних пабліків у 2022 році спрацювала зі збитками в понад 7 мільйонів рублів. Загарбники так поспішали розграбувати коньячний завод, що в своїй документації щодо управління нібито безгосподарним нерухомим майном усюди навіть вказали місцем його знаходження місто Каховка, а не Нову Каховку.
Одразу після «націоналізації» восени 2022 року окупанти вивезли весь коньячний спирт і всю готову продукцію, а також, ймовірно, вирізали все обладнання. Відтоді приміщення підприємства використовували для зберігання боєприпасів – тобто, виключно у воєнних цілях.
Власники віджатого підприємства спробували домогтися скасування рішення про його «націоналізацію». Вони зверталися до окупаційної адміністрації Херсонщини на чолі з Володимиром Сальдо, нагадуючи про те, що зареєстрували коньячний завод в окупаційних реєстрах ще в червні 2022 року і щоквартально звітували перед росіянами за сплаченими податками. Апелювали вони й до норм російського законодавства, за яким безхазяйною може бути визнана лише та річ, що не має власника або ж якщо її власник є невідомим.
Усі ці звернення представників ПрАТ «Дом марочных коньяков «Таврия» Сальдо і його дружки проігнорували. Як проігнорували вони й звернення окупаційної прокуратури Херсонської області, де йшлося про порушення процедури введення управління безхазяйним нерухомим майном через відсутність там будь-яких ознак безхазяйності.
«Це сприяло розкраданню грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей підприємства. Така організація роботи з управління безхазяйним майном не відповідає цілям і завданням державної політики, спрямованої на прискорення інтеграції регіону в систему економіки Російської Федерації», – підсумував незаконний прокурор Херсонщини Андрєй Пєтров.
Позовну заяву так званого ПрАТ «Дом марочных коньяков «Таврия» щодо незаконної «націоналізації» підприємства окупаційний суд розглядав майже півроку і в задоволенні позову відмовив повністю. Проте дізнатися деталі цієї справи неможливо: справу розглядали в закритому режимі, тож винесені по ній рішення в російських реєстрах відсутні.
В опозиційних до Сальдо окупаційних пабліках шквал позовних заяв «прокуратури» до суду відносно проведеної загарбниками на Херсонщині масової націоналізації підприємств вважають підтвердженням незаконності – навіть за російськими мірками – схеми дерибану майна командою високопоставлених російських призначенців.
Що насправді за цим може стояти – можна лише здогадуватися. Можливо, деякі розграбовані підприємства стали вже нецікавими Сальдо, Булюкам, Німетуллаєву та іншим посіпакам окупантів, тож вони стали їх позбавлятися, викачавши з них за два роки усі соки. А, можливо, окупаційній прокуратурі просто потрібно якось виправдовувати своє існування подібною імітацією бурхливої діяльності. Тим паче, що попри нараховані нею багатомільйонні збитки внаслідок усіх цих оборудок, щось нічого не чутно про відкриті окупантами кримінальні справи стосовно тих, хто ці збитки породив.