Проблеми з водою Крим відчуває всі 10 років окупації. Головна водна артерія – Північнокримський канал – забезпечував півострів цінним ресурсом на 85% завдяки водам Дніпра. Після перекриття каналу у 2014 році і підриву греблі Каховської ГЕС у 2023-му окупанти, не рахуючись із екологічною шкодою, намагаються вирішити проблему зневоднення усіма відомими способами. Поки що безуспішно.
Про це повідомяє Центр журналістських розслідувань.
Окупаційна влада Криму і Севастополя за підтримки будівельних військ ЗС РФ безмірно бурять свердловини, змінюють русла рік, заповнюючи водосховища, шукають підземні води Азову і проекти опріснення морської води. Проте забезпечити безперебійне постачання води, як і її якість, кримським “можновладцям” не вдається, оскільки користувачів з кожним днем все більше. Кількість росіян, що переїхали на окупований півострів, та військового контингенту РФ зросла не менш як на мільйон осіб.
Стрічки новин рясніють повідомленнями про аварії на мережах водопостачання Криму в різних регіонах півострова. Сьогодні аварія залишила без води кілька сіл під Сімферополем. Понад дві доби була зневоднена курортна Феодосія, де 5 серпня через аварію на водоводі без водопостачання залишилися 50 вулиць. Наступного дня аварія сталася у сусідній Керчі, залишивши без води понад півтори тисячі абонентів. У червні прорив колектора позбавив води населені пункти Великої Ялти. Тоді через забруднення морської води закрили пляжі на 30 кілометрах узбережжя. У липні аварія позбавила води одразу п’ять районів півострова. У травні цілий тиждень без води сиділи жителі Євпаторії.
При цьому запаси води у водосховищах півострова стрімко скорочуються. За червень, за даними окупаційного уряду, вони зменшилися на 17 млн кубометрів, за липень – ще на 16 млн. І нині складають 142 млн кубів проти 185 млн роком раніше. Додають проблем окупантам тривала спека та відсутність опадів. Тож експерти прогнозують тривалий вододефіцит найближчими роками, бо кількість води впала нижче середнього показника об’ємів наповнення водосховищ Криму, який дорівнює 183 млн кубометрів.
Білогірське та Тайганське водосховища спорожніли. Звідти скинули майже всю воду в ріку Біюк-Карасу, щоб наповнити нею русло частини Північнокримського каналу, що постачає воду в південно-східний Крим. Кілька років тому потоки води Біюк-Карасу, яка тече з кримських гір і впадає в затоку Сиваш, розгорнули у зворотному напрямку та спрямували по каналу. Головна притока Біюк-Карасу – ріка Танасу – сильно обміліла. Ріка Альма, що живить Партизанське водосховище, пересохла.
«Води в Криму вистачить на 2,5 роки в повному обсязі. Сімферополь на сьогодні практично воду з водосховища не бере. Отримуємо практично 120 тисяч кубічних метрів з підводних джерел”, — рапортував нещодавно Аксенов.
Викачування підземних вод своєю чергою спустошує її запаси у грунті. Міліють та висихають джерела. Як наслідок – пересолення грунтів і їхдеградація.
Аграріям Криму врожаї даються все складніше. Адже до 2014 року сільське господарство Криму майже повністю трималось на дніпровській воді з Північнокримського каналу. Підрив греблі Каховської ГЕС російськими військовими у 2022 році ненадовго забезпечив постачання води каналом. Аксенов тоді радо оголосив, що Крим відмовляється від ідеї створення опріснювальних установок води з Азовського моря, які планували використовувати для постачання питної води населенню. Мовляв, запуск Північнокримського каналу зняв дефіцит води на півострові, і тепер дешевше організувати систему перекачки від каналу, у відведення чи в трубу. Однак після руйнування окупантами Каховської ГЕС вода в каналі стрімко скінчилась.
“Коли завдяки нашій армії отримали воду, посіяли рис на деяких чеках, але після підриву дамби Каховської ГЕС урожай повністю загинув. <…>. В цьому році ми на цьому місці посіяли соняшник”, – розповідав директор ТОВ “Дніпровський” Сергій Романченко.
Попри заспокійливі заяви про водну самодостатність Криму, місцеві гауляйтери не втрачають надії оживити Північнокримський канал. “Спікер” Константинов пропонував заповнити канал дніпровською водою через систему насосів.
“Вода, безумовно, в Криму буде. Через Північнокримський канал вона попаде, або через систему насосів, або природнім стоком. А повну господарчу стратегію можна буде формувати після завершення СВО”, – казав Константинов навесні цього року.
Тож вода залишається головним (вибачте за тавтологію) головним болем кримських колаборантів при владі. Тепер вони задумали звести на півострові два нових водосховища.
“Одне з них буде розташоване в Бахчисарайському районі – Мартовське, й буде забезпечувати ресурсом Велику Ялту. Сонячногірське водосховище буде зведено для забезпечення Алушти. А частина нині працюючого Лозовського кар’єру буде використана для самозабезпечення Сімферополя і ближніх територій. Інженерні пошуки займуть близько півтора року», – повідомляв речник “голови Госкомводгоспу Криму” Роман Захаров.
Шалена забудова окупованого Криму, його мілітаризація, перенаселення – все це також потребує збільшення запасів водних ресурсів. А перевантаження дірявих колекторів новими користувачами загрожує ще й епідеміологічними проблемами.
Як повідомила пресслужба Представництва Президента України в АРК, в трьох містах Криму зафіксовано спалах холери.
«У Криму в Сімферополі, Джанкої та Феодосії зафіксовано спалах захворювання холерою, який окупаційна адміністрація намагається приховати», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що спалах хвороби міг спричинити прорив колектора у Феодосії, що стався 3 липня, коли нечистоти полилися прямо в море. Феодосійські пляжі тоді закрили на десять днів.
У Криму заяву про холеру ніяк не прокоментували і не спростували. Водночас того ж дня “Роспотребнадзор” у Криму опублікував невтішні висновки моніторингу якості питної води у Криму та Севастополі.
У 16 містах та районах півострова вода не відповідає нормативам з санітарно-хімічних показників.
«Проби з відхиленням від гігієнічних нормативів у більшості випадків зафіксовані за загальною жорсткістю, мінерализацією, хлоридами, сульфатами, нітратами», – йдеться в повідомленні.
Така небезпечна вода тече з кранів у Красноперекопську, Армянську, Євпаторії, Судаку, Красноперекопському, Первомайському, Роздольненському, Совєтському, Джанкойському, Білогірському, Ленінському та Сімферопольському районах. В інших регіонах, зокрема в Сімферополі та Керчі, питна вода на відповідає мікробіологічним нормам.
Отже, вода в дефіциті, а та, що є, – небезпечна для використання.