Монахині Свято-Миколаївського жіночого монастиря, що знаходиться на підконтрольній росіянам території Херсонської області, радо співпрацюють з окупантами і заміняють їм прислугу. Православні колаборантки печуть для російських військових хліб, годують їх на монастирській кухні та навіть перуть окупантам білизну. Ну і, звичайно, розповідають “про утиски з боку української влади”, яких вони нібито зазнавали до початку повномасштабного вторгнення.
Про життя монахинь розповідають російські ЗМІ.
“Місцева влада до нас приходила і ставила умови, щоб ми перейшли до українського патріархату, це було неодноразово, але наша відповідь була однозначною: наші предки протягом століть віддавали життя своє за віру, і як ми тепер можемо зрадити їм і поміняти віру?!” – розповідає колаборантка Клісфенія, в миру Нєвєрова Оксана Богданівна, настоятелька зазначеного монастиря. Людина з таким же ім’ям та прізвищем у 2010 році працювала в Приморській сільській раді Скадовського району спеціалістом із земельних питань.
Клісфенія, монахиня-колаборантка.
До окупації монастир входив до Скадовської єпархії УПЦ (МП). Його було віджато окупантами напередодні нового 2023 року та передано під керівництво Російської православної церкви. Монахині у цьому ніякої проблеми не бачать і навіть вдячні росіянам, адже ті подарували черницям новий 300-кілограмовий дзвін. Також окупанти презентували Клісфенії хлібопічку, щоб вона могла активніше виготовляти випічку для їхніх військових.
Клісфенія пригощає росіян чаєм та медом власного виробництва. На столі позаду неї – фото російського імператора Ніколая ІІ.
“Нам приємно, що ми приносимо радість нашим воїнам. Чим можемо, тим завжди допоможемо”, – зазначає Клісфенія. Крім хлібу, монахині забезпечують російських військових ще трав’яним чаєм, що власноруч збирають, і медом, що виробляє їхня власна пасіка. У Свято-Миколаївському монастирі зараз мешкає лише кілька жінок, найстаршій з яких 90 років. Є тут черниці як з Луганська, Донецька та Росії, так і з західної України, зокрема, міста Тернопіль.
