Херсон вже майже рік живе під щоденними обстрілами росіян. Від російських ракет і снарядів його жителів мають захищати бомбосховища і найпростіші укриття, проте придатних до цього захисних споруд у місті обмаль. Взимку 2023 року у звільненому Херсоні почали з’являтися бетонні модульні конструкції на зупинках, а влітку стартували ремонти у найпростіших укриттях, що знаходяться у підвалах будинків.
Про хід ремонтних робіт в укриттях Херсонської громади наші журналісти поспілкувались з першою заступницею голови Херсонської МВА Наталією Чехутою.
“IPC-Південь”: Розпочнемо із загальної характеристики, загальних цифр і ситуації в цілому. Скільки на сьогодні є укриттів у місті? Скільки з них наразі ремонтується? І яка кількість нових укриттів буде, можливо, встановлена у майбутньому?
Наталія Чехута: У Херсонській територіальній громаді, на сьогодні обліковуються 138 сховищ, 1 протирадіаційне укриття і 239 найпростіших укритів – це підвальні приміщення. На сьогодні разом з ДСНС, Поліцією, нашими працівниками Міської військової адміністрації, Міської ради проходить перевірка і обстеження цих підвальних приміщень – які з них готові, обмежено готові, рекомендовані, не рекомендовані. Ця цифра у нас щодня змінюється, тому що у нас щоденні обстріли, у нас є зруйновані, затоплені сховиша, тобто, ми їх ремонтуємо. І тому не можна сказати, що ця цифра на сьогодні стала. Коли ми проведемо обстеження, – тоді будемо достеменно знати, які конкретно у нас сховища і найпростіші укриття будуть рекомендовані для безпеки цивільних осіб. Наразі триває їх аналіз. Також у нас є ряд сховищ, які знаходяться у зоні постійних обстрілів, тож навіть комісіям туди важко потрапити, не кажучи вже про те, щоб укритись там самим людям. Ми також зараз це відстежуємо повністю.
“IPC-Південь”: Якщо ми говоримо про найпростіші укриття, як вони зазначені у закупівлях, то скільки їх вже відремонтовано і скільки ще зараз знаходиться у процесі ремонту?
Наталія Чехута: На сьогодні, не лише від керівництва Військової адміністрації, а також від обласної Ради оборони, і на державному рівні, – у нас є доручення приводити у належний стан (укриття – ред.). На сьогодні силами Міської військової адміністрації відремонтовано 1 сховище і 14 найпростіших укриттів – це підвальні приміщення. Тривають роботи на 31 об’єкті – це 2 сховища і 29 найпростіших укриттів. І надалі планується робота у цьому напрямку. Тобто, ми спочатку проводимо підготовку власними силами: це прибирання приміщень і забезпечення їх майном. Тобто, навіть якщо ремонтні роботи ще не проводились у цих сховищах і укриттях, то ми забезпечуємо мінімальний необхідний рівень умов – ліжка, розкладачки, матраци, питна вода, якийсь мінімальний запас продуктів харчування – це вже там знаходиться. І поступово ми приводимо ці приміщення у належний стан, спочатку шляхом прибирання власними силами, а потім ремонтними роботами.
“IPC-Південь”: Наприкінці минулого місяця відбулась велика хвиля закупівель, на 30 мільйонів гривень, – для 19 найпростіших укриттів. Підписання договорів закінчилось. Чи розпочались вже ремонтні роботи у цих укриттях, які нещодано були затверджені й на які нещодавно знайшлись підрядники? Чи тривають там ремонтні роботи зараз?
Наталія Чехута: Усіма тими, з ким заключені договори на виконання робіт, звичайно, там вже проводяться роботи. У нас такого немає, що договір підписано, а роботи не проводяться. Це визначається за рішенням Ради оборони. Встановлюються конкретні терміни як на саме документальне оформлення, яке також потребує певного часу, так і на виконання робіт. І зараз це все проводиться, роботи не затягуються, вони постійно на контролі.
“IPC-Південь”: Тобто усі ці 19 укритттів зараз у процесі?
Наталія Чехута: Так, звичайно. Тим більше, коли заключається договір на виконання робіт, ми визначились, що технагляд повинен бути і контролювати процес на кожній стадії цих робіт. У нас також заключені договори на технагляд і тому процес повністю контролюється ліцензованими працівниками.
“IPC-Південь”: Деякі підрядники отримали одразу підряди на 4-5 укриттів у Херсоні. Чи вони одночасно ремонтують укриття, або ж будуть ремонтувати їх по черзі? Чи роботи на об’єктах ведуться одночасно?
Наталія Чехута: Одночасно. У нас вимога, щоб роботи почались одночасно у всіх укриттях. Тобто, якщо підрядна організація має сили і засоби проводити ремонтні роботи одночасно у декількох (об’єктах – ред.), то чому б і ні.
“IPC-Південь”: Стосовно закупівель. Деякі фірми отримали підряди, і ці фірми ніколи раніше не брали участь у державних закупівлях. Деякі з них були утворені за кілька місяців або навіть за кілька днів до проведення цієї закупівлі. Як так сталось? І чи впевнені Ви, що ці фірми зможуть виконати ці підряди?
Наталія Чехута: У нас витрачання бюджетних коштів відбувається на стадії виконання робіт. У нас немає ніякої оплати наперед, тільки згідно з актом виконаних робіт. Після того, як вони проведуть певні види робіт, це зафіксує технагляд, погодить, підпише, що всі об’єми виконані згідно кошторисної документації, – тільки тоді йде перерахування бюджетних коштів на рахунки цих ФОПів, підприємств, які проводять роботи. Тобто ми не проводимо передоплату, щоб потім за ними не бігати і не шукати, якщо хтось виявиться недоброчесним виконавцем. Спочатку виконання робіт – потім оплата.
Стосвоно того, коли вони були зареєстровані. Якщо підрядна організація запевнила, що вони справляються з цим об’ємом робіт у встановлені терміни, то поки що у нас зауважень не було. Тобто вони справляються з цим. Я тут проблем не бачу. Тим більше, що до нас звертаються будь-які фірми, організації, ФОПи – і ми усім даємо цю можливість. Тому що це Херсон, це Херсонська територіальна громада, сюди ще не так просто приїхати і виконати роботи, не всі на це погоджуються. Наприклад, нещодавно керівник Херсонської МВА проводив нараду з херсонськими підприємцями щодо спрівпраці. На сьогодні поки що жодної пропозиції не надійшло. Тому ми нікому не відмовили, ми надаємо можливість. Якщо на будь-якій стадії роботи не будуть виконані або виконані неякісно, ми розриваємо угоду і не оплачуємо такі роботи.
“IPC-Південь”: Тобто є певний дефіцит у підрядниках, не всі підрядники хочуть працювати у Херсоні? Можна про це детальніше?
Наталія Чехута: Так, дійсно, існує дефіцит. Тобто, щоб затягнути сюди людей працювати, а вони також усі працюють під обстрілами, усі працюють у тих умовах, в яких ми всі з вами зараз знаходимось, то це і людських ресурс, і матеральний ресурс, і якась техніка – не всі погоджуються приїхати і проводити тут ремонтні роботи. Тому тим, хто звернувся, – ми нікому не відмовили. Тому що нам необхідно виконати перед нашмим громадянами ті обов’язки, які покладає на нас держава – привести укриття до ладу. Ми приводимо найпростіші укриття до ладу: це і фарбування стін, вентиляція, електроенергія, водопостачання, водовідведення – тобто, мінімальні умови для того, щоб там могли комфортно перебувати люди у разі повітряної тривоги або артобстрілу.
“IPC-Південь”: Чи були такі випадки, коли приходив підрядник, Ви з ним підписували договір, але були незадоволеними виконаними роботами, і цей договір не оплачувався або передавався іншому підряднику?
Наталія Чехута: Ні, таких випадків не було.
“IPC-Південь”: Тобто 100% усі домовленості виконувались?
Наталія Чехута: Так, усі виконуються. Принаймні, я таких випадків не знаю. Усі, хто взяв на себе зобов’язання, їх виконали. Роботи закриті, технагляд перевірив.
“IPC-Південь”: Чому виникло таке питання – ФОП Юрченко Наталія Павлівна отримала 3 підряди на майже 6 мільйонів гривень, вона ніколи цим раніше не займалась, її ФОП ніколи раніше не брав участі у державних закупівлях і був зареєстрований за два тижні до заключення з нею договору. До того ж ми знайшли на ресурсі Work.ua резюме від цієї людини, тобто, вона зараз безробітна і шукає роботу. І вона має виконати 3 підряди в Херсоні, причому ця фірма з Київської області. І у нас виникають питання, чи встигне вона виконати роботи до кінцевого терміну, до жовтня?
Наталія Чехута: Якщо вона, наприклад, з якихось причин не виконає свої зобов’язання, які прописані в договорі, то ми просто не оплатимо ці роботи. Тобто ризиків для бюджету в даному випадку немає. Коли людина підписує договір, вона вже несе зобов’язання, це суто її відповідальність. А ми несемо відповідальність за те, що у нас є строки, нам треба зробити укриття. Тож якщо роботи не виконані – вони не будуть оплачені.
“IPC-Південь”: Ще питання: згадана ФОП Юрченко – з Луганської області. Ми помітили, що багато підрядів у минулому отримували виконавці саме з Луганської області. Ми знаємо, що Ви також звідти родом, що Ви починали там свою кар’єру. Ходять чутки, що Ви і пан Мрочко, який також там працював, лобіюєте і якось залучаєте “своїх людей” до виконання цих підрядів. Прокоментуйте це, будь-ласка. І чи Ви знайомі з Наталією Павлівною? (ФОП Юрченко – ред.)
Наталія Чехута: Взагалі не знайома. Я, як заступник Романа Миколайовича (Мрочка – ред.), у мої обов’язки навіть не входить слідкувати за ФОПами. Тобто у нас є Відділ цивільного захисту, який укладає ці договори. Я бачу лише узагальнену картину, яка у нас зараз відбувається. Прізвища, яке Ви називаєте, я не знаю, з ними особисто не знайома. Але загальну тенденцію я, мабуть, зможу Вам пояснити. Якщо люди працювали у Луганській області, то їм зараз ніде там працювати, і проводити свою підприємницьку діяльність у них немає можливості. А у них зареєстрована підприємницька діяльність на всій території України. То чому вони не можуть проводити її саме тут, у Херсоні? Якщо б вони до нас звернулись і ми їм відмовили, це була б дискримінація, напевне, лише через те, що (вони – ред.) родом з Луганської області. Я вважаю, що у даному випадку ми не повинні їх дискримінувати, а навпаки, підтримати, зважаючи, у яких обставинах вони зараз знаходяться – і підприємці, і жителі Луганської області, – то навпаки, можливо, їх треба було б підтримати. Але особисто я навіть не знала, що вони з Луганської області.
“IPC-Південь”: І в минулих хвилях підрядників були також ваші земляки, Ви і з ними не знайомі?
Наталія Чехута: Не знайома, абсолютно.
“IPC-Південь”: І вони усі свої зобов’язання виконують?
Наталія Чехута: Так, виконують. На сьогодні не було прецеденту, що хтось щось не виконав. Принаймні, я цього не знаю.
“IPC-Південь”: Роман Мрочко навесні зазначив, що на укриття планується витратити близько 100 мільйонів гривень бюджетних коштів. Скажіть, будь ласка, чи ми на сьогодні ще знаходимось у рамках цієї суми, чи все ж таки довелося витратити більше? Тому що остання хвиля підрядів – 30 мільйонів гривень – це вже третина від тієї суми. Скільки на сьогодні витрачено грошей загалом і на зупинки, і на тимчасові укриття, і на підземні укриття?
Наталія Чехута: Загалом витрачено близько 160 мільйонів гривень. Це і залізобетонні конструкції, модульні швидкоспоруджувані конструкції, це і габіони, і найпростіші укриття, також сюди входить система оповіщення населення, автоматичне відчинення дверей у підвальні приміщення, в укриття. Наприклад, ми стикнулись із такою проблемою, що усі сховища і укриття знаходяться на чиємусь балансі, і балансоутримувачі – відповідальні особи – не завжди вчасно відмикають ці укриття і сховища. Проконтролювати цю ситуацію, на жаль, ми особисто не можемо, але зобов’язані: тому що до усіх сховищ і укриттів повинен бути цілодобовий доступ. Тому ми працюємо над тим, щоб відбувалось ватоматичне відчинення дверей до таких укриттів і сховищ. І це загалом вся сума, яка направлена на цивільний захист населення Херсонської територіальної громади.
“IPC-Південь”: Люди користуються укриттями?
Наталія Чехута: Так, користуються. У деяких укриттях навіть “вирує життя”. Тому що коли відбуваються нічні обстріли, люди туди спускаються, і вони там вже облаштували собі місце, вони там і ночують, і харчуються. У тих укриттях, де немає ремонту, це одна історія, бо люди зайшли туди, побули там – і вийшли. А там, де був ремонт, то люди для себе вже облаштовують місце, бо розуміють, що зможуть там перебувати деякий час у нормальних, комфортних умовах.
“IPC-Південь”: Ще не достатньо укриттів? Зараз 19 укриттів у процесі ремонтів, Ви зазначаєте, що будуть ще нові. Чи не достатньо укриттів, адже населення Херсона скоротилось втричі?
Наталія Чехута: Так, населення втричі скоротилось, але кожен будинок, кожен мікрорайон хоче, щоб у них також було укриття, щоб не бігти хтозна куди, а щоб можна було вийти з будинку і спуститись або, принаймні, перейти через дорогу, щоб встигнути це зробити. Коли повітряна тривога, у нас є деякий час для того, щоб дійти до укриття. А коли у нас відбуваються масовані обстріли з лівого берега, і вони непередбачувані, то ми розуміємо, що добігти (до укриття – ред.) – дуже важко. Люди мають право на власну безпеку, тому вони і просять, щоб укриття були поряд. Так само, як і мобільні укриття, які ми встановили майже на кожній зупинці, у місцях скупчення людей, тому що для людей важливо швидко дістатись туди.