В Ужгороді Закарпатської області презентували результати проєкту з розробки музейного простору Нововоронцовки, що в Бериславському районі Херсонщини. До нього залучили музеєзнавців, краєзнавців, художників, дизайнерів, скульпторів, екологів та інших фахівців. Попри важку безпекову ситуацію внаслідок ворожих обстрілів, автори проєкту вважають, що його результати можуть стати підґрунтям для майбутнього відродження громади.
Про це повідомляють кореспонденти «ІРС-Південь».
Вербовий ліс, який виник на місці колишнього Каховського водосховища і в який впирається одна з вулиць сучасної Нововоронцовки. Історія знахідки скіфського казана поблизу сусіднього села Осокорівка у 1909 році. Історії з місцевої газети сторічної давнини. І майже невідомі інші унікальні артефакти з минулого. Все це стало частиною майже дворічного проєкту з розробки музейного простору Нововоронцовки, що на Херсонщині.
Виставка в Ужгороді, присвячена Нововоронцовці. Фото: Олег Батурін / «IPC-Південь».
Це селище було обране для цього проєкту невипадково – каже Юлія Манукян, кураторка проєкту.
«Нововоронцовка – місце з унікальною історією і потужним культурним потенціалом. Розташована на берегах Дніпра, вона є частиною історичного Великого Лугу та Причорноморського степу. Тут протягом століть перепліталися різні культури, політичні системи, людські долі та історичні події. А тепер одеські і херсонські митці руки доклали до різного — від радикального апгрейду місцевого історичного музею та небанальної промоції цікавинок до паблік-арту», – розповіла вона.
Результати проєкту представили в колишньому ресторані напівзанедбаного готелю «Інтурист – Закарпаття». Ця будівля стала одним із осередків сучасного мистецтва в Ужгороді. І в цьому була певна й доволі сумна паралель. Готель у минулому визнавали непридатним для експлуатації, а сам він, здається, не дуже то й потрібен своїй громаді. Водночас під час великої війни він став прихистком для багатьох людей, які тікали від російської окупації. А ще Ужгород вважається найбільш безпечним обласним центром в Україні. Тут немає комендантської години, тож сигнали повітряної тривоги тут можна почути нечасто.
Виставка в Ужгороді, присвячена Нововоронцовці. Фото Юлії Манукян.
Саме тут показали експонати, присвячені Нововоронцовці, розташованої максимально близько до лінії фронту і яка зараз потерпає від обстрілів. Громаді, яку методично знищують росіяни в режимі реального часу.
«Цей проєкт ми починали, коли ворожі обстріли в Нововоронцовці були ще не такими інтенсивними. Потім ставало все важче. Ми не раз чули сумніви, а чи на часі подібна ініціатива. Але культура завжди “не на часі”. Важливо її зберегти. Особливо сьогодні, коли Україна бореться за своє фізичне виживання, одночасно проходячи складний процес переосмислення власної історії і звільнення від ворожих наративів», – вважає Юлія Манукян.
Виставка в Ужгороді, присвячена Нововоронцовці. Фото Юлії Манукян.
Найцікавіше автори проєкту притримали насамкінець – історію німецького художника Ґерхарда Гензеля, який під час Другої світової війни служив єфрейтором у пропагандистських підрозділах Вермахту й у 1944 році опинився в Нововоронцовці. Там він створив акварель, яка зберігається в Німецькому історичному музеї в Берліні. Подібні роботи мали не лише художню, а й ідеологічну функцію: вони формували образ окупованих територій для німецької аудиторії.
«Zivilbevölkerung und Soldaten in einem ukrainischen Dorf» – Gerhard Fritz Hensel (1944). Фото надане Юлією Манукян.
За словами Юлії Манукян, таких історій, повʼязаних з Нововоронцовкою, є купа. Всі вони можуть стати чудовим матеріалом для майбутнього музею.
«Ця виставка є не завершенням роботи, а лише початком ширшої дискусії. Її головна мета – показати, що музей може бути не лише місцем збереження минулого, а й активним учасником творення майбутнього. Що локальна історія здатна ставати ресурсом розвитку, а культурна спадщина – підґрунтям для формування сучасної ідентичності громади», – підсумувала Юлія Манукян.
Колишнє Каховське водосховище, вид із Нововоронцовки. 2024 рік. Фото: Юлія Манукян.
Цей проєкт є частиною програми «Відродження малих міст Херсонщини: деколоніальні мистецькі та урбаністичні практики», що реалізується ГО «Urban Re-Public» (Херсон-Одеса) в межах українсько-шведської програми «Community of Communities. Каталізація соціальних перетворень в Україні через децентралізацію культурних можливостей» за підтримки Шведського інституту.
Раніше повідомлялося, що у Бериславському районі шість закладів освіти розпочали навчальний рік у змішаному форматі.
