Минулий тиждень був насиченим для російських пропагандистів. Вони пафосно відкрили власну «фабрику пропаганди», призначили нового «директора» окупаційного телеканалу, а депутат Держдуми Росії брехав про українську освіту.
Видання “МОСТ” підготувало детальний розбір фейків російської пропаганди про Херсонську область.
Фабрика пропаганди.
Працівників для підконтрольних окупантам пропагандистських ЗМІ готуватиме «медіашкола», яка відкрилась в приміщенні захопленого загарбниками Херсонського державного університету.
Навіщо вони це роблять?
Цей проект окупанти започаткували від безнадії, бо, на відміну від загарбаних в 2014 році Криму й частині Донбасу, в Херсоні виявилося дуже мало журналістів-колаборантів, а ті з них, які стали зрадниками, – далеко не найкращі представники своєї професії. Тому росіяни вирішили підготувати власні кадри, переважно – з молоді та людей, які не мають досвіду роботи в медіа, але мають відповідне бажання.
Спершу цільовою аудиторією «медіашколи» була молодь, але, судячи з відео з церемонії її відкриття, записалися й люди у віці 30+.
Чому це важливо?
Активізація роботи з медіа демонструє, що окупанти намагаються створити інструменти для впливу на суспільно-політичні процеси на Херсонщині. В той же час, брак кадрів змушує їх вчити «інформаційних бійців».
Який шанс на успіх?
В анонсах «медіашколи» сказано, що викладатимуть там так звані «російські журналісти», зокрема, представники RT – медіа, яке позбавлене права на мовлення в багатьох країнах саме через маніпуляції й фейки. Постаті місцевих «викладачів», на кшталт Кирила Стремоусова, теж не додають надій хоч на якісь успіхи від навчання, адже професійних журналістів, які б пішли працювати на росіян у Херсоні, майже немає.
«Нова» телекомпанія окупантів.
Ісмаїл Абдуллаєв, 56-річний ексдиректор пропагандистської телекомпанії «Оплот» з так званої «ДНР», очолив створену окупантами в Херсоні телерадіокомпанію «Таврія».
Чому призначили саме його?
Директором окупаційної херсонської телерадіокомпанії «Таврія» Ісмаїла (Володимира) Абдуллаєва зробили, скоріше за все, тому, що він має досвід створення такого медіа з нуля й керівництва ним на початковому етапі. Хоча, заради справедливості варто зазначити, що «Оплот ТВ» був створений не зовсім з нуля, історія цього телеканалу має дещо спільне з окупантською «Таврією». Обидва створені на технічній базі «віджатих» українських телеканалів. «Таврія» – на базі ТРК «Скіфія» (Херсонська філія Суспільного мовлення), «Оплот ТВ» – на базі донецьких телеканалів «Донбас» й «Перший муніципальний».
Чому це можливо?
Окупанти хочуть створювати місцеві медіа, розуміючи, що російським місцеві мешканці не довіряють. Бо контент для російських медіа стоврюють для російської аудиторії, яка вже готова до його споживання.
Місцевий телеканал, на думку росіян, буде мати більше довіри. Отже, через нього вдасться легше просувати потрібні наративи.
Чому їм буде важко?
На відміну від Донецька, в Херсоні Ісмаїлу (Володимиру) Абдуллаєву працюватиметься важче, бо в Донецьку частина журналістів й технічних працівників в 2014 році перейшла на бік «ДНР». В Херсоні відсоток колаборантів серед цих категорій – жалюгідний, і це – далеко не найкращі представники в своїх професійних спільнотах. Та й сама поява в Херсоні Абдуллаєва – свідчення того, що окупантам не вдалося знайти місцевого медіа-менеджера, який погодився б на зраду й взявся створювати нове пропагандистське медіа.
Тому в Херсонській області й намагалися працювати спочатку кримські пропагандисти з лояльної до окупантів ТРК «Крим», а потім – пропагандисти з донецької ТРК «Юніон». Через це окупанти й започаткували так звану «медіашколу», щоб сформувати більш-менш працездатну команду хоча б з людей, яким бракує досвіду, але які будуть вдячні за можливість спробувати себе в медійній сфері.
Окупант збрехав про українську освіту.
Депутат російської держдуми Ігор Кастюкевич, який є окупаційним куратором Херсонської області, в своєму Телеграм-каналі розповсюдив повністю брехливі повідомлення про українську освіту.
Що він сказав?
Російський парламентар фактично проектує на Україну ставлення до освіти в Росії. Кастюкевич у пості про відкриття на Херсонщині шкіл під патронатом окупантів пише, що «українській владі освічені громадяни ніколи не були потрібні», «чим менша освіченість, то швидше народ повірить у будь-яку, навіть саму безглузду брехню».
Але загальновідомо, що саме на українців пропаганда, м’яко кажучи, не дуже діє. Зокрема, пропаганда – у тому вигляді, якою вона є в росії. Україна – не та країна, де можна примусити народ мати «єдину думку».
А стосовно освіти твердження Костюкевича, який протиставляє Україні росію, де начебто «турбуються про освіту», спростовують… рейтинги ООН.
Чому це маніпуляція?
У рейтингу ООН позиції «неосвіченої» України – майже на одному рівні з «освіченою» Росією. В рейтингу по загальному індексу рівня освіти росія – на 39-му місці з показником 0.823, Україна – на 47-му з показником 0.799. В рейтингу ефективності національних систем освітиросія – на 34-му місці (показник 49.1), Україна – на 42-му (42.1). Враховуючи величезну різницю економічних потенціалів, відставання України від росії – дуже і дуже невелике, й тут набагато більше питань до рф. Чому країна з таким економічним потенціалом – не в лідерах цих рейтингів?
А в рейтингу країн світу за рівнем витрат на освіту (відсоток від ВВП) Україна серйозно випереджає росію: наша країна – 45-мі місці (5,4%), росія – на 120-му (3,7%).
Губарєва збрехала про «громадянську війну».
Так звана «заступниця голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» й дружина одіозного донецького колаборанта Катерина Губарева дала інтерв’ю російському виданню «РИА Новости», у якому назвала події, які зараз відбуваються в Україні, «громадянський конфлікт». Також вона, судячи з тексту інтерв’ю, цілком серйозно вважає, що у випадку довготривалої окупації росією Херсонської області зможуть нормально співіснувати вбивці та люди, які втратили через війну своїх рідних.
Чому це фейк?
Для зомбованих пропагандою росіян ця війна (в їх «всесвіті» – «спецоперація») – боротьба з міфічним «укрофашизмом», із створеним хворобливою уявою пропагандистів «салорейхом». Для значної частини росіян українці – дегуманізовані істоти, й ненависть до нашого народу має ірраціональну природу, з чим ще розбиратимуться соціопсихологи й навіть психіатри.
Природа ненависті українців до росіян – зовсім інша. Це – ненависть до загарбників, до людиноненависницької імперії, яка хоче, щоб сусідні країни існували лише як її васали, лише в її «системі координат» й відмовляє в праві на існування тим, хто хоче жити самостійно, керуючись власними міркуваннями й власними принципами та інтересами. Таким країнам доводиться виборювати своє право на власне життя на полі бою. Як це зараз і робить Україна.
До того ж Губарева або бреше, або кардинально не розуміє ситуацію. Вона каже про «примирення» в той час, коли окупанти на загарбаних територіях влаштовують «полювання» на родини українських воїнів. Відомі навіть випадки викрадень членів сімей загиблих. Так само поводили себе фашисти під час Другої світової.
Чому важливо розуміти наративи, які вони просувають?
Примирення, про яке каже Губарева та її «намагатимемося жити далі» в даній ситуації неможливі принципово. Але слова колаборантки значною мірою симптоматичні як свого роду ключ для розуміння логіки та загалом мислення цих людей. Для окупантів та їх посіпак ця війна – лише етап у формуванні такого собі СРСР-2.0, а жертви на цьому шляху – щось, що неминуче й само собою зрозуміле. Для росії люди – витратний матеріал, й у викривленій свідомості багатьох росіян напевне можна «жити далі» у співіснуванні з вбивцями рідних та близьких.
Українці – зовсім інші, й Катерина Губарева цього не збагнула. Як не можуть цього збагнути й інші окупанти та колаборанти. І це – одна з причин того, чому вони не утримаються на херсонській землі й загалом в Україні надовго.
