Швидка допомога недоступна вночі, катастрофічний дефіцит лікарів і розграбування лікарень – що відбувається з медициною на окупованих Росією територіях.
70-річному мешканцю одного з окупованих росіянами сіл Каховського району Херсонщини в 2023 році стало зле: він мав проблеми зі шлунком і цілий букет супутніх хвороб. Рідні встигли викликати швидку допомогу з Каховки.
За деякий час єдина наявна в місцевій лікарні «швидка» забрала хворого, щоб доставити його до розташованого на відстані більше ніж 150 км від його села Скадовська: тільки в цьому місті були лікарі, які б могли надати йому невідкладну допомогу. До них чоловік не доїхав: дорогою до Скадовська він помер. Подібні випадки на ТОТ Херсонщини непоодинокі, бо це система, яку росія принесла на наші землі.
«Як не кричи, як не благай – «швидка» не приїде»
Через позбавлення російськими окупантами доступу до базової медичної допомоги в перші місяці окупації втратила літнього батька мешканка селища Дніпряни Новокаховської міської громади.
Один із корпусів лікарні окупованої Нової Каховки, 2023 рік. Фото з окупаційних пабліків
«Батько перед великою війною пережив інсульт. Уже в березні 2022 року він повністю залишився без підтримуючих ліків і було дуже важко знайти для нього лікаря. 16 квітня 2022 року близько девʼятої години вечора йому стало зле. Ми викликали швидку допомогу, але росіяни її до нашого селища відмовились пропускати, бо вже почалась комендантська година. Нам сказали, що лікарі зможуть приїхати на виклик тільки вранці. Але до ранку батька не стало», – розповіла жінка.
Мешканці Нової Каховки і прилеглих сіл розповіли ЦЖР, що швидка допомога не виїжджає на виклики в нічний час і досі. Розраховувати на приїзд лікарів за викликом можна лише вранці і вдень, поки на вулиці світло. Але часто викликати швидку ні з чого: росіяни нерідко залишають людей без електроенергії і без звʼязку, тож зателефонувати до медиків або когось іншого можна далеко не завжди. Щоб потрапити до «швидкої» людям доводиться втридорога винаймати машину і самостійно везти хворого до лікаря.
«У нас було вже багато таких випадків, коли для приїзду медиків доводилося чекати ранку. Ввечері, коли стає темно, швидка теж не виїжджає, а зараз темніє дуже рано. Як не кричи, як не благай, – ніхто до тебе не приїде. Можна тільки молитися, щоб вижити до ранку», – сказав ЦЖР мешканець Нової Каховки.
Представник окупаційної влади біля лікарні Нової Каховки, літо 2023 року. Фото: скріншот відео
Втім, навіть удень отримати необхідну медичну допомогу в цьому місті дуже важко. Ще на початку 2023 року росіяни розграбували місцеву лікарню і розігнали лікарів. Формально – через близькість Нової Каховки, розташованої на узбережжі Дніпра, до лінії фронту. Лише за деякий час росіяни відновили роботу в місті невеликої кількості лікарів, але й вони не перекривають потреб людей в базовій медичній допомозі. До того ж, через системні переслідування населення значна частина медиків виїхали з окупації.
«В окупації зараз найстрашніше – захворіти»
За словами Володимира Коваленка, законно обраного мера Нової Каховки, з того часу ситуація з медичними послугами в окупованому місті ніяк не покращилась.
«Зараз там залишилась одна терапевтка і ще близько семи лікарів та з десяток медсестер. Тоді як до вторгнення російських окупантів до Нової Каховки 24 лютого 2022 року у нашій лікарні і Центрі первинної медико-санітарної допомоги (далі – ЦПМСД) працювало близько 900 людей. Тільки в первинці ми мали 178 фахівців, третина з яких – лікарі. Окупанти намагались залучити завезених з Росії медиків, але вони чомусь там не приживаються і не затримуються», – сказав Володимир Коваленко.
Мешканці Новокаховської міської громади, за його словами, змушені їздити за медичною допомогою до Каховки, розташованих значно далі Новотроїцького, Генічеська, Скадовська. А ось потрапити до вузькопрофільних спеціалістів можливо лише в Криму – зокрема, лікуватися там змушені всі онкохворі, а також ті, хто потребує хірургічного втручання.
Досить довгий час у Новій Каховці росіяни не могли забезпечити навіть проведення елементарного аналізу крові для пацієнтів – що абсолютно неможливо собі уявити до 24 лютого 2022 року.
«Як нещодавно сказала мені одна знайома, зараз найстрашніше в окупації – захворіти. Тому люди змушені займаються самолікуванням. А якщо потрібна більш-менш серйозна медична допомога, доводиться їхати до розташованого в понад 250 км Сімферополя, за шалені гроші винаймати машину, витрачатися на готель, дороге харчування в Криму. Це значні витрати, які багатьом людям не по кишені», – розповів Володимир Коваленко.
Одним із останніх на Херсонщині росіяни захопили новий, «з голочки» лікарняний комплекс у Таврійську, відкритий незадовго до їхнього вторгнення. Там донедавна приймали лише два лікарі – терапевт і дерматолог, але останнього окупанти нещодавно перевели до Нової Каховки. За словами джерел ЦЖР на ТОТ Херсонщини, росіяни навіть закрили очі на те, що дерматолог постійно перебуває в запоях: навіть такі ненадійні фахівці для них зараз на вагу золота.
Звісно, росіянам навіть і близько не вдалося відновити роботу цього лікарняного комплексу до колишнього рівня. Та й такої задачі вони перед собою не ставили. Адже перше, що вони там зробили, – розграбували нову сучасну лабораторію, встановлену в 2021 році, і вивезли в невідомому напрямку дві машини.
Обладнання, викрадене росіяни в Таврійську. Фото: скріншот відео 2021 року – Український південь
«Доходило до смішного: захопивши наш комплекс, окупанти так і не змогли працювати на обладнанні в лабораторії. У них не було для неї навіть необхідних реагентів. Жодного спеціаліста, який міг би там працювати, вони не знайшли. Тому росіяни наше обладнання вкрали і кудись вивезли, а замість нього привезли якийсь старий мотлох і роблять аналізи давно застарілими методами», – сказав ЦЖР Микола Різак, начальник Таврійської міської військової адміністрації.
Зменшується кількість лікарів і в Каховці. Якщо ще влітку 2025 року там працювало шестеро терапевтів, то зараз їх залишилось три. Є один окуліст, потрапити до якого майже нереально: до нього намагаються потрапити ще й мешканці Нової Каховки, де зараз немає жодного окуліста, тоді як у мирний час їх там було троє.
«Їхати працювати до Каховки або Нової Каховки медики з інших регіонів не хочуть. Хоча росіяни постійно говорять про те, що намагаються залучити спеціалістів», – сказала ЦЖР співробітниця Каховської лікарні.
«Перший «главврач» вкрав у росіян 20 мільйонів, виділених на лікарню»
63-річна Валентина Шкурат була свідком того, як російські окупанти і їхні ставленики захоплювали і грабували в Каховці місцеву лікарню і ЦПМСД. Вона не один рік працювала в останньому медичною директоркою, а навесні 2023 року близько місяця навіть очолювала незаконно створену окупантами «Каховскую центральную районную больницу». Саме так росіяни назвали захоплені ними обидва медичних заклади Каховської міської громади.
Зафарбоване українське слово на будівлі лікарні в Каховці, 2025 рік. Фото: окупаційні пабліки
За словами Валентини Шкурат, одразу після захоплення Каховської міськради 1 квітня 2022 року і призначення «мером» місцевого зрадника Павла Філіпчука, представники окупаційної адміністрації пропонували їй та іншим медикам очолити «больницу». Законні керівники лікарні і ЦПМСД співпрацювати з ворогом відмовились. Невдовзі один із працівників лікарні заявив, що віднині він є тут новим «главврачом».
«Це був фармацевт Олександр Ірза. Його ніхто офіційно не представляв, просто сказали, що тепер він є нашим «керівником». Він був єдиним «главврачом», призначеним безпосередньо Павлом Філіпчуком, його давнім другом. Казали, що саме Ірза поставляв Філіпчуку наркотики, бо той, наскільки мені відомо, давно має наркотичну залежність. Працівники лікарні були в шоці, що окупанти призначили саме Ірзу, бо він мав дуже погану репутацію. Сам він у роботу медичних закладів особливо не влазив, і ми продовжували працювати як раніше. Окупанти з серпня 2022 року виплачували всім працівникам по 10 тисяч рублів на місяць – їх готівкою видавала головна бухгалтерка лікарні. Вже пізніше я дізналась, що восени 2022 року росіяни створили «Министерство здравоохранения» Херсонщини, затвердили власні тарифні сітки і вже за ними нараховували всім зарплату. Ми цих грошей тоді не бачили: Ірза забирав усе собі. Коли Ірзу звільнили, виявилось, що він разом із головбухом вкрав у росіян близько 20 мільйонів рублів, виділених на лікарню і на зарплати», – згадує Валентина Шкурат.
Олександр Ірза, перший «главврач» Каховської лікарні. Фото з соцмереж
Саме при першому «главвраче», за її словами, почався грабіж медичних закладів. Олександр Ірза привласнив собі автомобіль, переданий амбулаторії загальної практики сімейної медицини Зеленопідської сільської громади Каховського району і дуже швидко розбив його в ДТП. Валентина Шкурат каже, що неодноразово намагалась знайти, куди поділась ця машина, але їй це так і не вдалося. Від представників окупаційної влади вона почула лише, що автівка більше не підлягає ремонту.
Вже після зникнення Ірзи Валентина Шкурат дізналась, що росіяни відкрили проти нього кримінальну справу, повʼязану з великою кількістю «Налбуфіна» в ампулах, знайденого в лікарні без жодних документів. Цей препарат є дуже популярним серед наркозалежних і в медицині використовуються як сильне знеболювальне. Як до окупованої Каховки завезли велику партію цього наркотичного препарату – невідомо. За цю справу тоді дісталось і Павлу Філіпчуку, однак невдовзі вона заглухла, і більше про той «Налбуфін» ніхто не згадував.
«Тотальне розграбування назвали «евакуацією»
З листопада 2022 року по січень 2023 року в Каховці панувало повне безвладдя: представники окупаційної влади втекли з міста, перелякавшись звільнення Збройними Силами України Херсона і всієї правобережної Херсонщини. Пізніше зʼясувалось, що росіяни ще в жовтні 2022 року наказали своїм підлеглим «евакуювати» з Каховки все, що тільки можна – в тому числі, лікарню.
Валентина Шкурат, екс-«главврач» окупаційної лікарні Каховки, 2025 рік. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
«Десь 13 січня 2023 року я зустріла Ірзу, і він показав мені жовтневий наказ «министерства здравоохранения» про підготовку евакуації нашої лікарні. Але за тиждень нам представили нового «керівника» Ігоря Васильєва. Тоді окупаційна влада вперше зібрала колектив лікарні і ЦПМСД і заявила про це призначення. У нас із Васильєвим одразу ж не склались робочі стосунки, бо він був абсолютно неадекватним. Він почав фінансову перевірку, і виявилось, що жоден працівник лікарні не отримував зарплату, яку виділяли росіяни, – все забирав Ірза з головною бухгалтеркою, підробляючи документи. І саме при Васильєві почалось тотальне розграбування медичних закладів району, яке назвали евакуацією. Каховська лікарня зупинила свою роботу, а станом на 9 лютого 2023 року з неї вивезли все», – згадує Валентина Шкурат.
Вона стверджує, що причиною її конфлікту з Ігорем Васильєвим було якраз закриття лікарні. За її словами, до медиків постійно звертались люди: хтось потребував лікування, хтось – довідки про смерть. Тому Шкурат самовільно влаштувала чергування працівників. Вона каже, що тоді в закритій лікарні продовжували приймати два педіатри, два сімейних лікарі і кілька медсестер. Але працювати їм було, по суті, ні на чому – там залишились голі стіни і трохи меблів.
Фрагмент повідомлення окупаційного Телеграм-каналу, травень 2023 рік
У березні 2023 року рішення окупантів про закриття лікарні в Каховці розкритикував гауляйтер міста Павло Філіпчук. За деякий час окупаційна влада почала потроху відновлювати роботу закладу.
«Філіпчук потім хвалився цим і ставив це собі в заслугу. Але він абсолютно нічого не робив для відновлення роботи лікарні, його навіть у Каховці не було – він із листопада сидів у курортному Лазурному Скадовського району. Більше того, після створення «Министерства здравоохранения» восени 2022 року він уже не мав впливу на роботу закладу і кадрові рішення. Тож після звільнення Васильєва я отримала в «Минздраве» області перелік вивезеного обладнання і їздила по всій Херсонщині та шукала наше майно. Виявилось, що то нікому з представників окупаційної влади було не потрібно, всі дивились на мене як на душевнохвору. За інвентарними номерами я знайшла наркозні апарати і частину іншого обладнання, яке валялось в овочесховищі Новотроїцької лікарні. Я навіть змогла знайти і повернути одну з вивезених Васильєвим з лікарні і ЦПМСД автівок – виявилось, що її забрав собі «міністр» Артиш Сат. Але я показала їм усі документи і довела, що машина – наша», – каже Валентина Шкурат.
«Главврач» із ПВК «Вагнер»
Коли Юрій Васильєв завершив «евакуацію» обладнання, його звільнили і він переїхав до Новотроїцького. Валентина Шкурат стверджує, що саме з її подачі «министерство» призначило «главврачом» Марину Яремченко, яка виїхала з Херсона перед звільненням міста в листопаді 2022 року.
«Вона поселилась у Коробках і шукала роботу. Я сказала про неї в «міністерстві», її затвердили. Але Яремченко взагалі нічого не робила як керівник: вона не знала цю роботу, її цікавили лише гроші. Після неї росіяни призначили «главврачом» заїжджого Алєксандра Шиловіча. Яремченко залишилась працювати в лікарні «заведующей» поліклінікою. Але початок роботи Шиловіча відкладався, тож мене заднім числом призначили в. о. «главврача», щоб було кому підписувати документи і виплатити зарплату. Я пробула на цій посаді менше місяця», – стверджує Валентина Шкурат.
Алєксандр Шиловіч, екс-»главврач» окупаційної лікарні Каховки, 2024 рік. Фото: скріншот відео
За її словами, затримка з початком роботи Шиловіча була повʼязана з якимись проблемами в його біографії: перевірка його кандидатури окупантами сильно затягнулась. Шкурат згадує, що бачила його трудову книжку у відділі кадрів. З неї вона дізналась, що новий «керманич» служив у сумнозвісній російській ПВК «Вагнер», брав участь в окупації Бериславського району і служив хірургом у тамтешньому російському військовому шпиталі. В трудовій книжці Шиловіча було безліч записів, на кожному з місць своєї роботи він не затримувався довше ніж на 1,5-2 роки. Шиловіч привіз із собою заступника Орла Віктора Алєксандровіча, мешканця Москви.
Наприкінці 2024 року Шиловіч із Каховки зник, а невдовзі там призначили новим «главврачом» місцевого лікаря Володимира Мурашова.
Перед тим Шиловіч почав звинувачувати Валентину Шкурат у проведенні підривної діяльності, розпочав службове розслідування щодо неї, тож 18 червня 2024 року вона написала заяву про звільнення. На той момент вона з родиною вже готувалась до виїзду з окупації, оскільки онуку треба було влаштовувати до школи, а про її навчання за російськими програмами не могло бути й мови. Того ж року вони виїхали до підконтрольної уряду України території.
Володимир Мурашов (третій ліворуч), нинішній «главврач» лікарні Каховки на нараді з окупаційною владою, жовтень 2025 року.
Валентина Шкурат вважає, що попри свою роботу в окупаційній лікарні і нетривале перебування на посаді в. о. «главврача» вона не зробила нічого протизаконного.
«Окупація Каховки для мене і моєї родини була шоком. Я ж сама з Кадіївки Алчевського району Луганщини, росіяни у мене на очах захоплювали владу і працювати на них я не хотіла. Тим більше, після того як окупанти влітку 2014 року викрали мою 30-річну доньку, яка працювала в аптеці, і перебили їй колінну чашечку. В Кадіївці ми залишили все. В 2024 році нам довелося виїжджати вдруге з окупації – тепер із Каховки», – каже Валентина Шкурат.
«Какого х*ра вы сюда приезжаете? Езжайте в свои больницы!»
Шкурат стверджує, що для отримання безоплатної медичної допомоги в Каховці зараз треба обовʼязково мати СНИЛС. Але через відсутність потрібних медиків, розраховувати на допомогу лікарні не варто.
«Медичну сферу окупанти довели до ручки. В окупації померла моя двоюрідна сестра – від кишкової непрохідності. Якщо до російського вторгнення лікарі в Каховці робили різноманітні операції, то тепер за необхідною допомогою невролога, кардіолога та інших фахівців треба їхати до Криму. Але там хворі з Херсонщини нікому не потрібні», – підсумовує Валентина Шкурат.
Те саме відбувається і в окупаційних лікарнях Херсонщини. Як написали в місцевих окупаційних телеграм-каналах, пенсіонерку з Олешок нещодавно прогнали з «больницы» Скадовська.
«Жінка плакала і просила просто перевіритись у одного лікаря, адже витратила гроші на машину, щоб доїхати до Скадовська. Але її прогнали. «Какого хера вы все сюда приезжаете? Езжайте в свои больницы!» – кричала на пенсіонерку працівниця лікарні, яка заповнює медичні картки. Вона звинуватила її в тому, що через «понаїхавших» пацієнтів має величезне навантаження, яке не витримують й самі лікарі і масово звільняються», – написали в окупаційному пабліку.
З вкраденого обладнання росіяни «склепали» фізіотерапевтичне відділення в Каховці, 2024 рік. Скріншот відео
Серйозну нестачу нестачу ревматологів, хірургів, неонатологів та інших вузькопрофільних лікарів і навіть середнього медичного персоналу на Херсонщині в грудні 2025 року визнав Олександр Щур, співробітник окупаційного «министерства здравоохранения» області.
Ці красномовні дані доповнюють окупаційні медіа. Вони повідомляють, що на Херсонщині також є величезний дефіцит педіатрів, стоматологів, ендокринологів, інфекціоністів, кардіологів. В лікарнях області немає навіть анестезіологів. Робити наркоз попросту нікому.
«Гучно розпіарена російська програма «Земский доктор» – не більше ніж спроба пустити пил в очі. Попри підвищену до 2 мільйонів рублів виплату для медиків, за останні роки на всю Херсонщину вдалося залучити тільки 65 спеціалістів – і це разом із фельдшерами. Багато хто з них виїхали після закінчення контракту. Залишатися працювати тут далі мало хто хоче», – йдеться в повідомленні окупаційного медіа.
Фельдшерський пункт у Каховському районі, 2025 рік. Фото з окупаційних пабліків
Тож самі окупанти визнають, що виявились не здатними вирішити системні проблеми з кадрами і забезпечити населенню навіть базову медичну допомогу на ТОТ Херсонщини.
Злочин проти людяності
Правозахисники стверджують: широкомасштабне знищення і привласнення майна медичних закладів, не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо, як ми бачимо на прикладі Херсонської області, – це воєнний злочин.
«Росія як окупаційна держава зобовʼязана підтримувати порядок, який існував на території до її окупації. Поширення на окуповану територію власних законів і порядків, наприклад, вимоги для отримання медичної допомоги мати російське медичне страхування, яке, в свою чергу, привʼязується до російського громадянства, є порушенням. Як є порушенням і примус жителів окупованих територій присягати на вірність державі-супротивнику. Обовʼязок же Росії як держави-окупанта підтримувати життя на окупованій території включає і належне медичне забезпечення, і забезпечення населення медичними матеріалами. Якщо таких матеріалів недостатньо, Росія зобовʼязана їх постачати. А реквізувати їх для потреб своїх окупаційних сил вона може виключно зі справедливою компенсацією і виключно з урахуванням потреб місцевого населення», – сказала Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA.
Онисія Синюк. Фото: ZMINA
За її словами, країні-окупанту заборонено в чомусь обмежувати на ТОТ медичний персонал усіх категорій. Якщо ж цивільні медичні служби були порушені внаслідок бойових дій, то цивільному медичному персоналу країна-окупант зобовʼязана надати допомогу і доступ до будь-якого місця, де його послуги є необхідними. Тож відмова у виїзді швидкої допомоги до хворого, де б він в окупації не знаходився, є злочином.
Окупанти можуть реквізувати якесь майно лікарень виключно в разі нагальної потреби в лікуванні поранених та хворих військовослужбовців. Але, як наголошує Онисія Синюк, окупанти не мають права відбирати майно і запаси лікарень, необхідні для потреб цивільного населення. Такі заходи можливі лише тимчасово. Як тільки зникає нагальна потреба в лікуванні поранених та хворих військових, лікарні повинні негайно повернутися до своєї повноцінної роботи.
Розбита росіянами лікарня в Бериславі, жовтень 2023 року. Фото: Facebook/Олександр Прокудін
«Країна-окупант не має права надавати комусь перевагу і дискримінувати будь-кого в питанні медичного забезпечення, – підсумовує Осинія Синюк. – Саме тому є неприпустимим обмеження доступу до медиків через відсутність у людини російського паспорту. Все це є порушенням права на здоров’я, що включає і доступ до належної медичної допомоги, і права на свободу від нелюдського поводження. В сукупності з іншими порушеннями, які РФ вчиняє на окупованих територіях, це також може бути кваліфіковане як злочин проти людяності».
Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
