Третій рік поспіль російська пропаганда пророкує правобережжю Херсонщини справжню катастрофу з настанням холодів. Водночас самі ж окупанти роблять все можливе, щоб ці невтішні для херсонців прогнози справдились. Цього року до нового опалювального сезону артилерія росіян почала готувати обласний центр ще влітку, раз по раз прицільно обстрілюючи об’єкти теплогенерації.
За словами заступника голови Херсонської МВА Сергія Орєхова, попри те, що місто цілодобово потерпає від цілеспрямованих ударів, ще 6 листопада в ньому вдалося запустити котельні. Зараз теплом забезпечені вже понад 300 багатоквартирних будинків, а це більша частина Херсона. Це насамперед заслуга місцевих комунальників, які готові навіть під обстрілами виконувати свою роботу.
Наприклад, Людмила Морозова вже 21 рік працює на підприємстві, що забезпечує теплом обласний центр. Вона – єдина жінка старший оператор котельні на Херсонщині. В обов’язки пані Людмили входить стеження за температурою та тиском в системі, що обігріває жителів навколишніх багатоповерхівок.
“Моє основне завдання – стежити за показниками в котельні, – розповідає пані Людмила нашим кореспондентам. – Ми на панелях все бачимо: яка температура, чи збільшується тиск, чи треба відкрити деаератор. Я до цього працювала кухарем. Звичайно, важко було відразу звикнути після білих халатів і почати працювати в котельні, та нічого – адаптувалась!”
Людмила Морозова. Старший оператор однієї з херсонських котелень. Фото: “IPC-Південь”.
Є в Херсоні й котельні, яким не пощастило знаходитись поблизу Дніпра. Вони перебувають у прямій досяжності не тільки російської артилерії, а навіть танків. Тож не дивно, що за два роки постійних обстрілів від котелень мало що залишилось, як і від розташованих поруч з ними будинків, які вони мали б обігрівати.
Ще дві котельні росіяни знищили вже цього року. Запустити їх зараз немає ніякої можливості та й потреби. Тут майже не залишилось людей, задля яких могли б ризикувати життям комунальники. Райони поблизу Дніпра в Херсоні потроху пустіють, адже тих, хто не виїхав звідси після затоплення внаслідок підриву окупантами дамби Каховської ГЕС, добивають дрони та артилерія росіян.
Будинки в районах, де через обстріли росіян майже не залишилось мешканців. Фото: скриншот з відео / “IPC-Південь”.
Навряд чи замерзнуть цієї зими й інші громади області, зокрема ті, що знаходяться у відносно тилових районах. Централізованого теплопостачання тут ніколи не було, а переважна більшість людей мешкає у приватних будинках з пічками та твердопаливними котлами, тож завадити опалювальному сезону росіяни тут не в змозі.
У населених пунктах Бериславського району також закінчують підготовку до зими. Головне завдання керівників громад – забезпечити місцевих жителів паливом та закінчити ремонти в будинках, що постраждали від дій росіян ще влітку 2022 року. Помешкання пана Олександра зустріне морози вже з новими вікнами. Старі вилетіли два роки тому після російського обстрілу. І хоча уряд зменшив фінансування таких програм з відбудови як “Пліч-о-пліч”, ремонт пошкоджених об’єктів взяли на себе благодійні організації.
Родина Матляків з Калинівської громади виховує у своєму дитячому будинку сімейного типу десять дітей. Зважаючи на це, в їхньому будинку завжди має бути тепло. Паливом цю сім’ю забезпечує держава та волонтери, тож морозів вони не бояться.
“На цей час ми опалюємо. Сезон розпочали ще з 1 жовтня, тому що вже дещо похолодало, а у нас діти, потрібно трішки опалювати. Я не думаю, що ми замерзнемо. По селах ми точно не замерзнемо, тому, що у нас твердопаливний котел”, – розповідає нашим кореспондентам Людмила Матляк.
Її чоловік, Микола Матляк, демонструє нам котел, що вже 30 років надійно обігріває їхню родину. Ці кадри не вписуються в страшну картину, яку нам малює російська пропаганда.
Микола та Людмила Матляки. Фото: скриншот з відео / “IPC-Південь”.
Жителі громад Бериславського району отримують по майже шість кубометрів деревини на домогосподарство. В пріоритеті незахищені групи населення, пенсіонери та сім’ї військовослужбовців. Тільки в одній Калинівській громаді є близько чотирьохсот дворів, власникам яких нададуть пільгові дрова або кошти для їх придбання. Фінансову допомогу з підготовки до зими на Херсонщині активно практикують благодійні фонди.
Ще одна наша співрозмовниця, Галина Анатоліївна – вимушена переселенка з селища Новоберислав, що вже два роки перебуває на лінії фронту. В цьому населеному пункті справді цього року не буде котелень, що працюють, теплих батарей чи жаркого полум’я в пічці, адже й самого Новоберислава вже майже не існує. Російські КАБи перетворили його на пустку посеред херсонських степів.
“Стрілянина була така, що ночували ми, а нас було п’ять сімей, у підвалі. Вісім місяців ми прожили у підвалі. Але коли центр села, поряд із нашим підвалом, почали бомбити, ми не витримали, взяли сумки та виїхали”, – ділиться спогадами про обстріли росіян жінка.
Пані Галина, виїхавши до Калинівської громади, отримала тут будинок з пічним опаленням та паливом від благодійників, тож мерзнути взимку також не збирається.
У разі екстрених ситуацій, всіх охочих можуть прийняти старі-добрі “пункти незламності”. Вони добре показали себе у перші місяці звільнення правобережжя області, коли, відступаючи, росіяни підривали за собою об’єкти критичної інфраструктури, залишаючи херсонців без опалення, зв’язку та електропостачання.
Волонтери розвантажують деревину для опалення в Калинівській громаді. Фото: скриншот з відео / “IPC-Південь”.
Тож, всупереч наративам російської пропаганди, правобережжя Херсонщини цього року навряд чи замерзне взимку. Та й саме поняття “холоди” в цьому південному регіоні вже кілька десятків років досить відносне. Наприклад, у 2023 найхолоднішим місяцем виявився січень, середня температура впродовж якого складала +2 С градуси вище нуля. Завдяки державній та волонтерській підтримці прийдешня зима має минути тут без проблем, звісно, якщо не буде сюрпризів від підступного ворога, який засів на протилежному березі Дніпра.
