«Таємними мільйонерами» називають родину Олександра Кайфеля з селища Нижні Сірогози на Херсонщині. Він судмедексперт і відомий у своєму регіоні монополіст з надання ритуальних послуг «під ключ». З 2022 року він працює на ворога і допомагає окупантам приховувати їхні злочини. Співпрацює з ворогом і його дружина-підприємниця Валентина Кайфель.
Про колабораційну діяльність Олександра Кайфеля йдеться в матеріалі ЦЖР «Краще б росіяни вбили мене, а не Русланчика». Окупанти продовжують терор проти цивільних осіб на Херсонщині».
Як встановив Центр журналістських розслідувань, Олександр Кайфель 20 листопада 2023 року підписав незаконний медичний висновок про смерть закатованого російськими окупантами 28-річного Руслана Руснака. Причиною смерті колаборант-судмедексперт вказав гостру крововтрату і хронічну виразку 12-палої кишки. В день смерті Руснака викрали російські поліцаї і вбили, звинувативши чоловіка в наведенні українських безпілотників на будівлю окупаційної поліції, яка присутня на всіх гугл-мапах.
Кайфель Олександр Іванович, 31 жовтня 1963 року народження, мешканець селища Нижні Сірогози Генічеського району Херсонської області, до повномасштабної війни працював судовим медичним експертом обласного «Бюро судово-медичної експертизи» і патологоанатомом у селищній лікарні.
Олександр Кайфель, колаборант. Фото з соцмережі
Мешканці Нижньосірогозької громади називають Олександра Кайфеля і його другу дружину Валентину родиною таємних мільйонерів.
«Кайфель був єдиним судмедекспертом на п’ять колишніх районів Херсонщини. Він же мав ритуальний бізнес у Нижньосірогозькій, Іванівській і Верхньорогачицькій громадах, надаючи ритуальні послуги «під ключ» – починаючи від підготовки тіла і труни та завершуючи копанням могили і наданням транспорту. Користуватися послугами Кайфеля було зручно – людей, на жаль, завжди вмирало чимало, траурні бригаді у нього були в достатній кількості, абсолютно все необхідне на похоронах можна було отримати в одному місці. Кайфель володів і магазинами з ритуальних послуг, був у цій сфері монополістом», – сказали джерела ЦЖР.
Як стверджують мешканці громади, Олександр Кайфель завжди покривав помилки лікарів. Тут досі пам’ятають трагічну історію зі смертю породіллі з її новонародженою донькою в 2020 році. Адвокати потерпілих заявляли, що Кайфель перевищив свої повноваження як судмедексперт. Зрештою, суд тоді усунув його від справи смерті породіллі та її дитини.
В громаді також добре знають Олександра Кайфеля як футболіста. У 2018 році він став чемпіоном світу з футболу серед лікарів, грав у складі збірної України серед лікарів. Незадовго до великої війни Кайфель почав грати за збірну сусідньої Іванівки з футболу. Зараз він активно грає в складі окупаційних команд у Нижніх Сірогозах разом із іншими колаборантами від спорту.
За словами мешканців Нижніх Сірогоз, Олександр Кайфель і його дружина Кайфель Валентина Василівна, 23 серпня 1968 року народження, з самого початку окупації громади працюють на ворога.
Валентина Кайфель, колаборантка. Фото з соцмережі
«Валентина Кайфель володіє єдиним на декілька великих сусідніх громад готелем «Степовий», який завжди користувався чималим попитом, а також мережею магазинів з продажу продуктів, канцтоварів і надання послуг ксероксу. Валентина відкрила двері свого готелю для офіцерів російської армії і ФСБ, годувала їх і організовувала їм дозвілля, а також незаконно зареєструвала свій бізнес у окупантів», – сказали джерела ЦЖР.
За словами мешканців громади, Олександр і Валентина Кайфелі завжди виглядали в Нижніх Сірогозах «білими воронами». Попри свої величезні статки вони були схожі на бомжів, й аніскільки цим не переймались.
«Валентина Кайфель дуже любила подорожувати світом на своїй машині і не пропускала жодної театральні прем’єри або концерту в Херсоні, Мелітополі чи Запоріжжі. Вона багато працювала, але й любила і вміла відпочивати. Втім, своєю зрадою ані вона, ані її чоловік мало кого здивували в Нижніх Сірогозах», – додали джерела ЦЖР.
Як повідомляв ЦЖР, після захоплення обласного бюро судово-медичної експертизи і призначенням у ньому колаборанта з Каховки Костянтина Ухова, основним завданням окупаційної установи стало приховування слідів злочинів російських загарбників, а також підробка висновків про причини смерті загиблих внаслідок вторгнення російських військових в Україну.
Зрештою, затримані окупантами в лютому 2024 року за вбивство 28-річного Руслана Руснака співробітники незаконної поліції Горностаївки на Херсонщині уникнули відповідальності. Всі вони добровільно мобілізувались до російської армії і невдовзі отримали поранення. Колишній керівник окупаційного відділу поліції Горностаївки Андрєй Полєвщіков уже повернувся до себе додому.
