Росіяни вирішили легалізувати на лівобережжі Херсонщини різношерстні ватаги аніматорів, які називають себе “казаками”. Станом на початок жовтня офіційно зареєстровано два “хуторських казачих товариства” в окупованих Новотроїцькій та Генічеській громадах. Цікавим тут є як фактичне узаконення міських божевільних, так і особистості цих ряджених папахоносців. Серед херсонських “казаков” нам вдалось знайти колишніх сільських старост, гомофобів, монархістів і навіть людину, яка вважає себе американським індіанцем. Про всіх них докладніше у нашому матеріалі.
Гомофоб, ксенофоб, монархіст… “Вахмістр” Алєксєй Мусіхін
Одним з найцікавіших кадрів серед “казаков” з лівобережжя Херсонщини є Алєксєй Мусіхін, який представляється “Старшим вахмістром Усть-Азовського казачьєго полка”. Чоловік називає себе корінним генічанином, хоча народився він у 1965 році в російському (тоді ще радянському) місті Чита. Згодом його батьки й справді переїхали на південь України, де Алєксєй закінчив школу, а потім працював у Генічеську інкасатором, фотографом, кухарем, займався комерцією, був пономарем у православному храмі Різдва Богородиці.
Алєксєй Мусіхін на “казачій” зустрічі. Червень 2024 року. Фото: російські ЗМІ.
У 2004 році Мусіхін повернувся до рідної Чити та зрозумів, що “підняти Росію з колін” зможе лише повернення самодержав’я. Майбутній “вахмістр” схибнувся на темі російського монархізму, зненавидів комуністів і чомусь ЛГБТ спільноту. Алєксєй брав активну участь в акціях проти представників секс-меншин і навіть спробував зірвати виступ у Читі російського співака Бориса Моісєєва. Пізніше Мусіхін стає автором документального фільму “Камені почали говорити”. Нам вдалось знайти цей “шедевр”. В артхаусному 30-хвилинному відео, оперуючи псевдоісторичними вигадками, він звинувачує у бідах Росії поляків, французів, комуністів і населення Північного Кавказу.
Мусіхін протестує проти виступу Бориса Моісєєва. 2000-і роки.
Коли саме Мусіхін знову опинився у вже окупованому Генічеську – невідомо. Схоже, це сталось напередодні незаконних російських виборів у вересні 2023 року, адже саме тоді “вахмістр” з’являється в інфопросторі лівобережжя Херсонщини. Постарілий “казак Алєксєй” одночасно грає роль і розпорядника сходок аніматорів у папахах, і старця – хранителя традицій, якому нібито відкрилась якась сакральна істина. Змінив Мусіхін і своє ставлення до комуністів та кавказців. Тепер він без проблем співпрацює з фанатами СРСР, а на своїй сторінці в соцмережі пише, що “кадирівці – справжні друзі росіян!”.
Атаман-індіанець. Ігор “Кам’яне сердце” Томашев
Ще один доволі цікавий персонаж, який вважає себе “казаком”, засвітився в російських сюжетах з лівобережжя Херсонщини. Окупанти представили його Ігорем Васильовичем, заступником атамана “Чулаківської казачєской сотні”. Наші кореспонденти з’ясували, що повне ім’я чоловіка – Ігор Васильович Томашев. Він довгий час жив у Росії, а його дружина та діти й досі проживають у Санкт-Петербурзі. Томашев є власником місцевої агрофірми “Олена”, що займається сільськогосподарською діяльністю з 1992 року і, схоже, названа на честь його доньки.
Заступник чулаківського “атамана” Ігор Томашев. Літо 2024 року. Фото: російські ЗМІ.
Насправді ж Ігор Томашев зовсім нещодавно став “казаком”, а до 2019 року він вважав себе… американським індіанцем. Про це свідчать фото чоловіка, зроблені в Росії. Схоже, Томашев полюбляв одягатись у традиційне вбрання корінного населення Північної Америки та брати участь у всіляких фестивалях реконструкторів. Навіть у російській соцмережі чоловік підписаний як Ігор “Кам’яне Сердце”. Аніматор повернувся до Чулаківки за кілька років до повномасштабного вторгнення та неочікувано зрозумів, що він не “індіанець”, а “казак”.
Ігор ”Кам’яне Сердце” Томашев. Фото: російські соцмережі.
Томашев виступає у росіян певним експертом з “казачєской” історії. Так, він активно розповідає про методи ведення війни та “геройські” вчинки “дєдов”, один в один копіюючи наративи шовіністів.
“У Велику Вітчизняну Війну казаки активно використовували шашку, в Першу Світову – піку. Це такий довгий спис”, – розповідає журналістам Томашев, втім, чомусь не зазначаючи, що під час Другої світової донські “казаки” воювали здебільшого на боці Третього Рейху. Та й з Першою світовою справи в “історика” не кращі, адже він забув додати, що після неї почалась Громадянська війна в Росії, в якій казаки підтримали рух “білих”, воюючи з більшовиками під червоними знаменами, з якими зараз гордо маршують чулаківські “атамани”.
Та схоже “атаман Томашев” награвся в “казаков” і повернуся до засмаглої, напівоголеної тусовки індіанців. 29 вересня 2024 року на своїй сторінці в російській соцмережі чоловік опублікував допис, в якому розповідає про те, що зараз він займається виготовленням шпильок для традиційних індіанських наметів. Хоча, може одне одному не заважає й справжній російський “казак” може спокійно жити у вігвамі, хто зна…
Фото зі сторінки Ігоря Томашева у соцмережі.
“Казаки”-управлінці
Зустрічаються серед аніматорів у папахах також і місцеві колаборанти, які, бувши українськими посадовцями, добровільно погодились співпрацювати з росіянами. Наприклад, так зване “Хуторське казачьє товариство “Воскресенське”” очолює Юрій Мачульський. Чоловік до початку окупації Новотроїцької громади був законним головою сіл Воскресенка, Сергіївка та Благовіщенка. Після приходу росіян, Мачульський здав їм місцевих проукраїнських активістів. За це його залишили на посаді. Згодом, як бачимо, колаборант відчув тягу до російського “казачєства” й навіть зареєструавав відділення російського “хуторского товариства” по сусідству з власним будинком у селі Воскресенка.
“Казак” Юрій Мачульський. 2012 рік. Фото: соцмережі.
Схожа історія і у Юрія Ганюкова, гауляйтера сіл Федорівка, Кривий Ріг та Метрополь, які також знаходяться в окупованій Новотроїцькій громаді. Він аналогічно є законним старостою цих населених пунктів і аналогічно до нашого попереднього “казака” пішов на співпрацю з росіянами, щоб втриматись на посаді. Ганюков змушував місцевих селян оформляти російські документи, за що окупанти дозволили йому помахати картонною шашкою разом з іншими аніматорами в папахах. Іронічно, що до 24 лютого 2024 року цей кадр досить часто полюбляв позувати на урочистостях з українським прапором, позиціюючи себе патріотом. Зараз він робить те ж саме, щоправда, вже з триколором.
Юрій Ганюков. Фото зліва: 24 серпня 2021 року. Фото справа: квітень 2024 року.
Таксист-конокрад
“Я казак, а справжні казаки народжені в сідлі! Ми не уявляємо своє життя без коней!” – розповідає російським журналістам ще один херсонський колаборант Андрій Горошенко. “Справжнім казаком” чоловік відчув себе вже після повномасштабного вторгнення росіян і окупації ними міста Херсон. До цього майбутній зрадник працював вчителем фізкультури і таксистом, навіть не здогадуючись, що всередині він – природжений вершник.
Коли в Херсон прийшли росіяни, справи у Андрія пішли вгору. Колаборантками стали його матір та сестра, тож і чоловік не соромлячись пішов на держзраду. Так, таксист став співробітником незаконного “Міністерства молоді та спорту”. В той самий час Горошенко почав з’являтись на людях в папасі, розповідаючи всім, що він “нащадок казаків”.
Перша поява Горошенка на людях як “казака”. Осінь 2022 року. Фото: російські ЗМІ.
Після втечі росіян з правобережжя Херсонщини колаборант перебрався до окупованого Скадовська, де очолив авіагурток та почав навчати місцевих школярів керувати FPV-дронами. Незабаром, згадавши про своє “казачєскіє корні”, Горошенко вирішив… віджати місцевий кінний клуб. Аргументуючи свої дії тим, що тварин покинув їхній господар, а рейдерське захоплення з його боку “врятує їм життя”, колишній таксист привласнив і коней, і конюшні. Мова йде про скадовський клуб “Терсан”. Нашим журналістам вдалось визначити це, порівнявши фото зі сторінки організації з кадрами російської пропаганди.
Білий балкон на одній з будівель кінного клубу. Фото зліва: Інстаграм клубу “Терсан”, осінь 2021 року. Фото справа: російські окупаційні джерела, травень 2024 року.
Розповіді Горошенка про те, що керівництво кинуло своїх підопічних напризволяще є очевидною брехнею, адже на Instagram-сторінці клубу “Терсан” в останньому дописі, що датований липнем 2022 року, йдеться про те, що працівники продовжують доглядати коней, а власникам вдалось закупити корм для тварин, якого має вистачити на довгий час. А вже через кілька місяців у Скадовську з’явився біглий зрадник, який заходився це господарство “рятувати”. Зазначимо, що у своїх соцмережах законні власники “Терсану” висловлювали проукраїнську позицію та називали підконтрольні росіянам частини області “окупованими”. Це, ймовірно, і стало вирішальним фактором у прагненні Горошенка привласнити клуб.
Андрєй Горошенко у віджатому кінному клубі, травень 2024 року. Фото: російські ЗМІ.
Під керуванням колаборанта те, що залишилось від “Терсану”, поступово занепадає, про що повідомив сам “казак”. Як і кожен херсонський колаборант, який шанує себе, Горошенко не проти “попиляти” грошей з російського бюджету, тож наполегливо випрошує в окупантів фінансування будівництва нових конюшень. За Горошенка віджатий кінний клуб став точкою збору всіх навколишній “казаків”. Вони приїжджають сюди, щоб погарцювати з шашкою на крадених конях.
Тож, як бачимо, кістяк російського “казачєства” на окупованих територіях Херсонщини складають колаборанти, фріки та просто міські божевільні. Проте всі ці маргінали своїм “священним обов’язком” вважають виховання місцевої молоді у кращих традиціях “русского міра”, намагаючись прищепити майбутньому поколінню українців ненависть до всього українського. Папахоносці та конокради позиціюють себе “справжніми казаками”, на противагу Українському козацтву, що знаходиться “під владою нацистів”. Тобто місія згаданих зрадників очевидна – перекручування історії України, зокрема часів Війська Запорізького.
