В березні більшість кримськіх ЗМІ порушили професійні стандарти
МОНІТОРІНГ ПРИХОВАНОЇ РЕКЛАМИ
Громадська організація «Асоціація Вільних Журналістів» з 25 березня по 07 квітня здійснювала моніторинг кримських газет «Крымская правда», «Крымское время», «Крымский телеграф», «Крымская газета», «Голос Крыма», «Севастопольская газета».
Група експертів у складі: викладачів факультету журналістики Таврійського Національного університету ім. В.І. Вернадського Вікторії Кондратської і Ольги Володченко, кореспондента «ІНТЕРФАКС-Україна» Валентина Карайвана, прес-аналітика ІПЦ Віри Соболєвої визначила у вище перелічених газетах:
5 матеріалів, що відносяться до прихованої реклами, з них 2 – умовно марковані..
Таким чином, в січні у вище зазначених друкованих кримських ЗМІ 5% публікацій були замовними..
За період з 25 березня по 7 квітня в газетах Криму і Севастополя практично немає замовних матеріалів. Експерти пояснюють це факторами політичної та економічної невизначеності на півострові. Були відзначені дві публікації комерційної реклами, відмічені умовним знаком. Експерти віднесли їх до нечітко маркованих.
Аналіз політичних матеріалів з ознаками замовних показав, що ЗМІ як і раніше виконують роль агітаційних майданчиків «за» чи «проти»: Юрий Авдеев «Дипломатия по-украински» («Крымская правда»), Константин Затулин «Испытание Крымом» («Крымская правда», «Севастопольская газета»)
Моніторинг онлайн-видань також не виявив замовних матеріалів («джинси») за період з 25.03.2014 по 07.04.2014 розміщених у зазначених ЗМІ. Цілком імовірно, що це пов’язано з періодом пристосування даних видань до роботи в нових умовах у Криму, а також з тим, що поки не проявилися бажаючі розміщувати у них замовні матеріали. Розміщена на даних ресурсах інформація присвячена поточним подіям, що відбуваються в Криму і Севастополі, яких зараз досить багато.
МОНІТОРИНГ ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ
107 матеріалів з вище зазначених кримських газет і 44 — з онлайн-видань були оцінені на відповідність професійним стандартам за наступними критеріями: баланс думок /точок зору; оперативність; достовірність, посилання на джерела; відділення фактів від коментарів; точність; повнота представлення фактів \ інформації по проблемам. Головними нормативними джерелами, де відображені ці стандарти, являються Кодекс професійної етики українського журналіста, Етичний кодекс українського журналіста, Декларація принципів поведінки журналістів (Міжнародній федерації журналістів) і міжнародні стандарти і принципи журналістської етики.
Експерти відзначають, що більшість кримських ЗМІ при висвітленні політичних та економічних подій у Криму на догоду політиці редакції нехтували необхідністю дотримуватися професійних стандартів, особливо такі, як баланс думок і повнота інформації з проблеми. Так, більшість матеріалів, опублікованих у «Кримській правді», — про те, як зміниться на краще життя кримчан після приєднання півострова до Росії. (Наприклад, Алексей Ермолин «Украина ограбила – Россия спасет», Алексей Ермолин «Социальных выплат станет больше», Юлия Цисарь «Пособие по уходу за ребенком»: в рублях и по-новому»). При цьому з 32 матеріалів тільки 4 збалансованих, тобто надані кілька точок зору на проблему.
Серед кримських ЗМІ найбільш дотримуються професійних стандартів журналісти онлайн- видань (середній бал – 4,80 проти 3,86 у друкованих ЗМІ).
Серед друкованих видань Криму на першому місці «Крымская газета» – 5, 08 балів, більшість матеріалів відповідають вимогам професійної журналістики, але у половині матеріалів відсутній баланс думок. Треба відзначити, що ця газета дає читачам найбільш повну інформацію про події повсякденного життя, що відбуваються в Криму.
На другому місці — «Севастопольская газета» (4,07). Найчастіше в публікаціях факти не відділяються від коментарів. Але в матеріалах завжди дається посилання на джерела інформації, наводяться думки експертів.
Найнижчі бали отримала газета «Крымский телеграф» (3,38). Експерти зауважують, що тільки в 3 з 16 дотримується баланс думок, у більшості публікацій не відокремлюються факти від коментарів. Дуже низькі бали отримала і газета «Крымское время». На жаль, вдалося промоніторити тільки один номер газети. Через фінансові труднощі, які газета відчувала останні півроку, випуск газети призупинено на невизначений час.
Газета «Голос Крима» отримала невисокий бал — 3, 57. Експерти пояснюють це тим, що в цей період на сторінках видання були матеріали в основному роз’яснювального характеру (наприклад, «К сведению абитуриентов -2014 «(№13, 28.03). » Об увеличении пенсий»)» Итоги Курултая. Комментарии в лицах», «Еще по поводу эмиграции»((№14, 04.04))
Онлайн-видання також не витримують вимогу подання збалансованої інформації , тобто надання двох або більше точок зору в одному матеріалі.
За даним параметром з 30 матеріалів , що підлягають моніторингу , у «Крым. Комментарии» даній вимозі відповідають лише 2 матеріалу , у «Новый Севастополь» — 4 матеріалу.
Разом з тим варто вказати , що оскільки обидва сайти працюють практично в режимі інформаційних агенцій, іншу точку зору на підняту в попередньому матеріалі тему , вони часто дають в наступних матеріалах .
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
З моніторинговими звітами можна ознайомитися на сайті ІПЦ (http://www.ipc.crimea.ua/media monitoring(http://www.ipc.crimea.ua/media_monitoring
Моніторинг проводиться у рамках проекту ГО «Телекритика» «Моніторинг порушень професійних стандартів та етики – замовних матеріалів («джинси») в ЗМІ Криму та Севастополя»
