Усе буде інфографіка?

infografika-330Оксана Шиян

Микола Шасталов – випускник Київського політехнічного інституту, що наразі працює дизайнером. Одне з нових захоплень Миколи, яке одночасно стало його бізнес-мрією та ідеєю-фікс – інфографіка.

«Ну як ви не розумієте? – дивується Коля. – Інфографіка – це відповідь сучасному темпу життя і поширенню ґаджетів. Просто за секунду бачиш на екрані мобільного явище у всій його повноті – бекґраунд, розвиток, результати. І все це яскраво подане. За такими новинками – майбутнє онлайн-медіа».

Відповідно до системи аналізу Googletrends, інтерес до інфографіки у більшості українців з’явився в 2011 році , і на листопад 2013-го популярність запиту зросла майже у 800 разів. Наразі цей процес не зупиняється – кількість пошуків «інфографіка», «інфографіка новини» та « інфографіка онлайн» множиться. Відповідна ситуація і в світі.

Що ж таке інфографіка? Зазвичай під цим терміном розуміють візуальне подання інформації, даних і знань. Це поєднання тексту і графіки з наміром викласти ту чи іншу історію, донести той чи інший факт. Досить часто таке поєднання плутають з ілюстрацією, але основна відмінність полягає в змісті і наповненні малюнка. Коли ви дивитеся на інфографіку, то отримуєте інформацію про певний об’єкт і певний процес. Якщо дивитеся на ілюстрацію – насамперед переживаєте естетичне задоволення й емоції.

Викладач Могилянської школи журналістики Михайло Кольцов вважає, що будь-яке онлайн-видання має звернути увагу на візуалізацію: «Якщо ви хочете утримувати аудиторію, якщо хочете дати їй щось, чого вона не знайде на іншому сайті – запропонуйте інфографіку. Одним із трендів боротьби видання за читача є подача максимуму інформації за мінімум часу». Михайло розказує, що найчастіше візуалізуються цифри, бо займають великий обсяг: «Якщо вам треба пояснити, як змінювалося певне економічне явище – ви не покажете дані в таблиці Excel – читач нічого в них не зрозуміє. Але інфографіка настільки ємна, що нею можна представити також і процеси. Наприклад, досить популярна влітку візуалізація Як вибирати правильно кавун – показує основні критерії і добре сприймається. А читати таку ж інструкцію в тексті – довго, складно і нудно».

Наразі в Європі і Північній Америці практично немає друкованих або інтернет-ЗМІ, які не використовують інформаційні малюнки. Як виявилося, для багатьох інфографіка – не лише технологія, не лише бізнес, але й мистецтво. При цьому ступінь цього мистецтва напряму впливає на доходи видання. Саме тому сьогодні американські Esquire і New Yorker виділяють на її створення трьох провідних дизайнерів і одного журналіста – автора стрижневої ідеї.

Для Павла Острікова – ілюстратора і співвласника студії креативу Etosamoeproduction – у створенні інфографіки найбільш привабливими є кристалізація головної ідеї, малювання образів, пошук стилістики. Нудними вважає правки замовника. Щодо майбутнього візуалізації даних Павло зазначає: «У нас із кожним роком стає все менше часу. Дійшло до того, що нам важко почекати, поки закриється ліфт. Винахідники навіть придумали спеціальну кнопку, яка закриває його на три секунди раніше. Тому, я думаю, ЗМІ будуть йти в ногу з сучасністю і подавати більшість інформації візуально». Режисер і сценарист мріє побачити інфографіку про шлях України до євроінтеграції.

Інфографіка вдало використовує таку людську особливість: близько 90% потрібної інформації ми сприймаємо очима і 65% людей є візуалами від природи, тобто в переважній більшості сприймають інформацію візуально (за даними Social Science Research Network).

Відомо, що наш «соціальний розум» має дві головні системи сприйняття світу – дзеркальну (впізнання й імітація дій) і ментальну (аналіз подробиць, намірів і цінностей). Грамотна візуалізація стає незамінним інструментом в роботі обох систем.

Сучасні технології і вільний доступ до інтернету, а отже й до величезного обсягу інформації – дозволяють нашому мозку пропускати через себе такий обсяг інформації за день, який ми раніше могли пропустити мінімум за рік. У зв’язку з цим ми безперервно працюємо над тим, як структурувати цю інформацію, витягнути з неї максимум користі і втримати цей максимум у голові.

Аліса Роусторн з New York Times коментує це так: «За останні роки світ зробив стрибок від текстової цивілізації до цивілізації зображень… Існує одна проста причина, чому візуалізація стає настільки важливою. Це наше бажання розібратися в тому, що відбувається навколо, в той час як це стає все більш і більш складним».

Зростання популярності інфографіки в світі підтверджують дослідження – за даними маркетингового агентства Великобританії Socialable, більше 45% користувачів інтернету натиснуть на посилання, якщо воно веде на інфографіку, і 30% поділяться цією інфографікою, навіть якщо вона не несе важливої інформації (станом на квітень 2012 року).

Інтерес українських ЗМІ до візуалізації даних також поступово зростає. За словами головного редактору порталу «Тексти.org.ua» Романа Кульчинського, на українському ринку вже з’явилося декілька невеличких сайтів, які спеціалізуються на інфографіці. Серед відомих онлайн-ЗМІ, окрім самих «Текстів», інфографіку створює «Ліга.нет», а також такі видання як «Телекритика», «Українська правда», «Сегодня», «Цензор.нет» – але лише час від часу. Головною перешкодою для поширення інфографіки журналіст називає вартість її виготовлення: «Ніхто не хоче викидати гроші ні на навчання, ні навіть на освоєння простеньких інструментів візуалізації. Можливо тому, що в журналіста більше часу піде на Google-chart, ніж на написання двох новин». Також він вважає, що всім українським медіа необхідно багато працювати над дизайном інфографіки. Тим не менш, прогнози Романа оптимістичні: «Візуалізації ставатиме більше, тому що масив інформації збільшується і люди все пропускають повз вуха, а інфографіка – це спосіб привернути увагу, достукатися до людини і пояснити їй те, що ви хочете пояснити. Це, безперечно, тренд».

Проте чи завжди доречна інфографіка? Чи може вона витіснити з мережі текстову інформацію? Пан Кульчинський не сприймає такі припущення серйозно: «У більшості випадків під інфографікою ми [сайт Тексти.org.ua. – Авт.] даємо початковий текст. По-перше, його бачать пошукові системи, по-друге, люди, якщо хочуть якусь частину процитувати, то беруть це з тексту – адже з малюнка кусок інформації не видалиш. Крім того, не завжди інфографікою можна передати зміст історії або факту. Наприклад, ми зробили матеріал про нові правила реєстрації нерухомості. Ми їх намалювали, але вийшла не інфографіка, а просто текст в різнокольорових блоках – скоріше комікс. Проте класична інфографіка – це дані, а дані – це цифри або зв’язки».

Більшість експертів погоджуються що книги, аналітичні роботи та інтерв’ю навряд чи можна буде замінити картинками і схемами, навіть професійними. Тому що особистісний момент, інтимність тексту і суб’єктивізм автора часто є основною причиною нашого вибору – читати чи ні.

Микола Шасталов із медіаекспертами не погоджується. На його думку, майже будь-яка текстова інформація може бути переведена в інфографічні малюнки. Єдиний виняток – Біблія. Все інше – питання часу і майстерності.

Оксана Шиян, Могилянська школа журналістики

Leave a comment

медиа-новости

все медиа-новости

Message from server: Gone. Check in YouTube if the id investigatorchannel belongs to a user. To locate the id of your user check the FAQ of the plugin.