Дискусія на тему: «Крим. Рік потому» відбулася під час Кримського дня на Docudays UA. Її учасниками стали громадські активісти Олександра Целіщева та Ісмаїл Ісмаїлов, психолог-конфліктолог Ірина Брунова-Калісецька, режисер Галина Джикаєва, художник Рустем Скібін, перекладачі Севіль Веліулаєва та Олександр Рибалко.
Були показані відеозаписи, на яких активісти розповідали про свої емоції та переживання під час подій 2014 року та їх аналіз вже нині. Учасники згадали події річної давнини, коли у березні минулого року були на півострові: організовували мітинги Євромайдану, службу психологічної допомоги, рятували твори мистецтва, працювали перекладачами для іноземних журналістів, щоб принаймні вони (адже українські ЗМІ тоді майже не могли працювати в Криму) висвітлювали події об’єктивно.
Співорганізатор Євромайдану-Крим Ісмаїл Ісмаїлов, який зараз проживає у Києві пригадав, як він покидав Крим: «Коли я виїжджав, думав, що це на 2 тижні — і ми назад повернемося. Взяв лише одну сумку з собою. Але мої двотижневі мандри розтягнулися на рік. Додому, в Крим поїхати зараз не можу, бо є кілька кримінальних справ, у одній з них я свідок, по інших свій статус можу дізнатися тільки коли приїду в Крим. Але я не дуже хочу про це дізнаватися, тому що знаю чим це мені загрожує».
«Я працювала перекладачем для журналістів з Лондона. Вони дали мені завдання – організувати кафе, де всі будуть гуляти і радіти виступу Путіна, що мав відбутися того дня. Я знайшла в центрі міста одне кафе, пам’ятаю, що майже весь час проплакала позаду, коли вони знімали. Це було о 12-й, а о 14-й ми поїхали знімати похорон Рішата Аметова на кладовище. Ввечері журналісти почали монтувати сюжет, вони хотіли це поєднати, хоча на мій погляд це було цинічно. Увечері з’явилася інформація, що в межах Сімферополя на військовій базі чути постріли. Журналісти сказали: «Ось тепер все справді погано». Вони перестали монтувати сюжет і ми виїхали на базу, де чули постріли – це була база з українськими військовими. Наступного дня ці журналісти поїхали з Сімферополя і забрали мене з собою. Ще протягом кількох місяців я не могла усвідомити того, що виїхала надовго», — розповіла активістка Олександра Целіщева.
Кожен з учасників дискусії розповів про те, як переживав окупацію Криму, як приймав рішення покинути батьківщину та чим займається тепер.
Вікторія Чорноморська, http://voicecrimea.com.ua/
