Індекс свободи ЗМІ: Україна випередила тільки Білорусь та Азербайджан

Марина Дорош, «Телекритика»

«Інтерньюз-Україна» представила замір Індексу свободи медіа шести країн Східного партнерства за липень – вересень 2013 року та рейтинг подій за цей період, які позитивно або негативно вплинули на стан свободи медіа. 

Вчора було презентовано результати другого заміру Індексу свободи ЗМІ в шести країнах Східного партнерства (Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан).

Згідно з результатами, Молдова посіла перше місце, Грузія – друге, Вірменія та Україна – на третьому й четвертому місцях. Азербайджан та Білорусь на п’ятій і шостій сходинках відповідно. Якщо порівняти ці результати з попереднім пілотним заміром, побачимо: зміна відбулася лише у першій та другій позиціях – минулого разу лідирувала Грузія.

Ініціатива реалізується в рамках проекту «Моніторинг свободи медіа країн Східного партнерства», що здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу та є ініціативою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Як пояснив Андрій Кулаков, програмний директор МГО «Інтерньюз-Україна», ідея проекту в тому, щоби вивчати «больові точки» медіасфери шести країн: «Ми хочемо посприяти захисту свободи медіа та захисту прав журналістів у наших країнах. Оскільки крім спільного минулого, наші країни мають у дечому спільне сьогодення й спільні проблеми, ми можемо обмінюватися тривогами, а також і успішними практиками регулювання медіа». Ще одна мета проекту – інформування західної спільноти про події у сфері медіа, аби західні інституції мали змогу впливати на ситуацію дипломатичним шляхом.

Євросоюз зацікавлений у поліпшенні ситуації зі свободою слова у країнах Східного партнерства й надалі підтримуватиме такі проекти, зазначив Золтан Салаі, керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні: «В України позиція серед  цих країн не така погана, але хочу підкреслити, що немає тенденції покращення. За останні 3-4 роки ми в кращому випадку бачимо стагнацію, а в певних сферах є навіть погіршення ситуації».

Наталія Сад, координатор проекту МГО «Інтерньюз-Україна», наголосила, що Україна, яка наразі перебуває на етапі можливого підписання Угоди про асоціацію з ЄС, посіла лише четверту сходинку – при цьому Молдова й Грузія, які тільки планують парафувати Угоду про Асоціацію, посідають перше й друге місця.

В індексі рейтинг країни визначається на основі оцінки експертів (по десять експертів у кожній із шести країн) стану свободи медіа в країні й подальшого підсумовування балів.

Критерії оцінок розподілено за чотирма тематичними блоками: «Політика», «Практика», «Телерадіомовлення» та «Інтернет і нові медіа». Кожній країні виставлялась оцінка як за окремими блоками, так і загальна середня.

Загальний середній бал виглядає таким чином. Максимально можлива кількість балів – 1650.

Блок «Політика» визначає законодавче забезпечення свободи слова та захисту прав журналістів, відповідність законів міжнародним нормам і стандартам. Максимальний бал – 240.

Наталія Сад назвала головні тенденції, які засвідчило дослідження. Так, Азербайджан та Білорусь залишаються єдиними країнами з кримінальним переслідуванням за наклеп (в інших країнах дифамація регулюється адміністративними штрафами). Крім того, Білорусь, яка посіла найнижчу сходинку, – єдина країна, де відсутній закон про доступ до публічної інформації.

До негативних тенденцій, зафіксованих в Україні й Молдові, можна віднести збільшення  вартості поштових послуг: «Укрпошта» підвищила вартість на доставку до 45%, так само й дві найбільші фірми в Молдові, які доставляють пошту (й у тому числі передплачену пресу), збільшили вартість своїх послуг в останньому кварталі;

Другий блок «Практика» визначає, як держава забезпечує права й свободи ЗМІ. Цей блок складається з шести частин: фактичні атаки, погрози, затримання; судові переслідування; доступ до інформації; цензура й самоцензура; державна монополія; економічні умови. Максимальна оцінка – 1110 балів.

У Молдові, Грузії та Вірменії скорочується кількість випадків затримання чи погроз журналістам, а також скорочується кількість судових позовів у зв’язку з наклепом. Однак при цьому у Вірменії зафіксовано затримання журналістів, які брали участь в акції на підтримку ЄС.

Як зауважила Наталія Сад, Вірменія й Україна продовжують демонструвати тенденцію до зрощення влади та бізнесу. Білорусь та Азербайджан є країнами з найвищим рівнем цензури, тут залишаються теми, на які накладено табу.

Блок «Телерадіомовлення» (тут враховуються такі проблеми, як прозорість медіавласності, рівень доступу різних політичних сил до ефіру, функціонування громадського телебачення). Максимальна оцінка – 150 балів.

Всі країни, за винятком Білорусі, переходять на цифрове телебачення. У Грузії одне з ключових питань – громадський мовник. Прикметною була ситуація у виборчий період, коли прем’єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі закрив один зі своїх каналів, пояснивши це тим, що не хоче впливати на думку виборців за допомогою свого ЗМІ. «Однак це рішення експерти розцінили неоднозначно, – зазначила Наталя Сад. – Хтось назвав це свідомим рішення європейського політика, інші зауважили, що частина журналістів таким чином втратила роботу».

Блок «Інтернет і нові медіа» оцінює рівень свободи слова в інтернеті та рівень доступу до нього. Максимальна оцінка  – 150 балів.

У цьому блоці вперше отримано найвищий показник – його здобула Молдова, це є прецедентом у дослідженні. Загалом, результати цього блоку свідчать, що в деяких країнах Східного партнерства інтернет відіграє все більшу роль в інформуванні громадян. Як розповіла Наталія Сад, є дані дослідження, що у Грузії кожен 5-й житель використовує інтернет для пошуку інформації – і з них 78% роблять це з метою пошуку новин політичного характеру. У Вірменії фейсбук почали використовувати навіть для обговорення законів: у країні нещодавно було прийнято закон про авторське право і суміжні права – між першим і другим читаннями цей законопроект було виставлено на громадське обговорення у фейсбуку.

Рейтинг подій

Серед експертів проводилося ще одне опитування – їх попросили назвати найбільш резонансні події в медіажитті країни: які позитивно або негативно вплинули на свободу ЗМІ. На основі цього опитування щодо кожної країни складено рейтинг «Топ-3 події, які сприяли розвитку та захисту свободи ЗМІ регіону» й «Топ-3 події, які перешкоджали становленню вільних медіа регіону».

«За характером подій уже може скластися враження, що відбувається в країнах, – зазначив Анатолій Марциновський, головний редактор сайту проекту. – Ці події, так само як і індекс, підтверджують розшарування країн шістки: є лідери – Грузія, Молдова, середняки – Україна та Вірменія й аутсайдери – Білорусь та Азербайджан».

Топ-3 події, які сприяли розвитку та захисту свободи ЗМІ регіону

 Згідно з опитуванням українських експертів, найбільш позитивними подіями для свободи ЗМІ в Україні (за липень – вересень 2013-го) стали:

винесення судового рішення у справі журналістів Ольги Сніцарчук та Владислава Соделя;

створення громадського радіо;

— у сфері законодавства: 1) Президент України підписав закон про забезпечення прозорості на медіавласність (Закон №409-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації»); 2) відкликання законопроекту, що може обмежити доступ до публічної інформації (законопроект №3301); 3) відправлення на повторне друге читання законопроектів про громадське мовлення і роздержавлення.

Топ-3 події, які перешкоджали становленню вільних медіа регіону

Також експертам було запропоновано визначити події, які негативно впливають на свободу ЗМІ в Україні. Зокрема це:

— кібератаки на поштові скриньки журналістів та медіаекспертів, зокрема виконавчого директора Інституту масової інформації, представника міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Оксани Романюк;

— створення клонів популярних незалежних видань («Українська кривда», фальшиві випуски друкованої «Української правди»);

— часті випадки нападів і тиску на журналістів, а також безкарність винних у цих нападах (закриття міліцією справи фотографа Лазебника, погрози головному редактору інтернет-видання «Новини Донбасу» Олексію Мацуки).

У таких країнах, як Білорусь чи Азербайджан, експертам було важко назвати події, які позитивно вплинули на свободу слова, зазначив Анатолій Марциноський. Ця ситуація, на його думку, нагадує прислів’я «на безриб’ї і рак риба». Зокрема, в Азербайджані до позитивних віднесли заяву міністра зв’язку й інформаційних технологій про зниження тарифів на інтернет-послуги до кінця 2013 року. У Білорусі таких подій лише дві: це звільнення від відбування кримінального покарання журналіста Андрія Почобута (оскільки добігло кінця відтермінування виконання вироку) та поліпшення технічних можливостей в інтернет-кафе. З іншого боку, в таких країнах як Грузія й Молдова, до негативних подій віднесено випадки, які б в українській ситуації не викликали такого занепокоєння, бо є вже, на жаль, звичними.

Заміри Індексу свободи медіа будуть здійснюватися щоквартально протягом двох років у кожній країні Східного партнерства. Повні результати заміру за липень – вересень буде невдовзі опубліковано на сайті: http://mediafreedomwatch.org/

Довідка:

Проект «Спостереження за свободою слова у Східному регіоні Європейської політики сусідства» покликаний сприяти захисту свободи слова та медіа у країнах Східного партнерства шляхом підвищення обізнаності громадськості на регіональному та міжнародному рівнях щодо ситуації зі свободою ЗМІ та журналістів регіону. Проект реалізується МГО «Інтерньюз-Україна» у співпраці з провідними медійними неурядовими організаціями: Єреванським прес-клубом (Вірменія), Союзом журналістів «Єні Несіл» (Азербайджан), Асоціацією «Зелена хвиля» (Грузія), Центром незалежної журналістики (Молдова) та партнерами з Білорусі.

Trackback from your site.

Leave a comment

медиа-новости

все медиа-новости

Message from server: Gone. Check in YouTube if the id investigatorchannel belongs to a user. To locate the id of your user check the FAQ of the plugin.